реалізацію грошово-кредитної політики;
монопольну емісію банкнот;
регулювання безготівкової емісії комерційних банків;
управління сукупним грошовим оборотом в рамках реалізації поточної та довгострокової грошово-кредитної політики;
валютне регулювання, управління золотовалютними резервами.
До обслуговуючим функцій відносять:
виконання ролі фінансового агента уряду (тобто розміщення державного боргу на найбільш вигідних умовах, розрахунково-касове обслуговування рахунків бюджету, консультування уряду з банківських питань та ін.);
організацію розрахунково-платіжних відносин комерційних банків, виконання функцій «банку банків» і «кредитора останньої інстанції».
Контрольні функції включають:
контроль за діяльністю кредитно-банківської системи;
здійснення валютного контролю. [10]
Додаткові функції, сприяють реалізації основних цілей центрального банку, також є важливою складовою його діяльності. До них відносять проведення аналітичних та статистичних досліджень, виготовлення банкнот, підтримання кореспондентських відносин з міжнародними фінансово-кредитними організаціями, а також інші функції, необхідні для успішного досягнення цілей діяльності центрального банку.
. 3 Загальна характеристика комерційних банків
Що стосується комерційних банків, то вони здійснюють свою діяльність на мікрорівні. Комерційні банки - це основна ланка кредитної системи. Вони виконують практично всі види банківських операцій. Історично склалися функціями комерційних банків є прийом вкладів на поточні рахунки, кредитування промислових і торгових підприємств, здійснення розрахунків між ними. [18 c. 15]
Комерційні банки створюються на пайових або акціонерних засадах і можуть розрізнятися: за способом формування статутного капіталу (за участю держави, іноземного капіталу та ін.), за спеціалізацією, по території діяльності, видами здійснюваних операцій і т. д. Кошти комерційних банків діляться на власні (статутний фонд, резервний фонд та інші фонди, утворені за рахунок прибутку) і залучені (кошти на рахунках підприємств, їх вклади і депозити, вклади громадян і т.д.). Засновниками банку виступають юридичні та фізичні особи, крім громадських організацій, які переслідують політичні цілі. Засновники - юридичні особи повинні бути зареєстровані в установленому законодавством порядку, мати стійке фінансове становище, зокрема, не мати збитків і неплатежів до бюджету.
Види комерційних банків:
по території діяльності (міжнародні, національні, регіональні, міжрегіональні);
за ознакою власності (державні, банки за участю державного капіталу, приватні акціонерні, банки за участю іноземного капіталу, іноземні, муніципальні);
за галузевою ознакою (наприклад, агропромислові, промислово-будівельні та ін.);
по набору банківських послуг, операцій (емісійний, універсальний, спеціалізований);
по функціональним сферам діяльності (емісійні, іпотечні, інвестиційні, депозитні, біржові, трастові, зовнішньоторговельні, облікові, клірингові, спеціальні);
за термінами видаваних позик (інвестиційного чи короткострокового кредитування);
по організаційно-правову структуру (єдиний банк, банківська група, банківські об'єднання, підрозділи транснаціональної корпорації). [8]
До основних видів діяльності комерційних банків відносяться:
надання кредитів від свого імені за рахунок власних коштів;
касове обслуговування;
відкриття та ведення рахунків фізичних та юридичних осіб, у тому числі банків-кореспондентів, здійснення розрахунків за їх дорученням;
ломбардна діяльність;
факторинг і форфейтинг;
поручительство (надання гарантій);
довірче управління активами;
банківське зберігання;
надання сейфів в майновий найм;
перевезення цінностей;
діяльність з обміну валюти;
інвестиційне посередництво;
фінансове посередництво;
дилинг з готівковою і безготівковою валютою;
діяльність депозитарію;
інвестиційне консультування;
фінансове консультування;
діяльність інвестиційного банкіра;