2 ст. 264 КК РФ (у редакції ФЗ від 13.02.2009 № 20-ФЗ) відноситься до злочинів, скоєних з необережності, максимальне покарання передбачено у вигляді 3х років позбавлення волі. На підставі ч. 2 ст. 15 КК РФ дане злочину належить до категорії злочинів невеликої тяжкості (у редакції ФЗ від 08.12.2003 № 162 ФЗ ст. 265 КК РФ втратила чинність), тобто у зв'язку зі зміною закону Котов повинен бути засуджений лише за ч. 2 ст. 267 КК РФ до 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 п «а» ст. 58 КК РФ, ч. 3 ст. 74 ДВК РФ особа засуджена за злочини, вчинене через необережність, раніше не відбували покарання у вигляді позбавлення волі, відбування покарання призначається в колонії-поселення.
З урахуванням обставин скоєного злочину і особи винного суд може призначити особі відбування покарання у виправній колонії загального режиму із зазначенням мотиву прийнятого рішення. Так як по умови задачі такої мотивації немає, то випливає, що засуджений відбуватиме покарання в колонії-поселення. Умови відбування позбавлення волі в колонії поселення регламентовані ст. 129 глави 16 ДВК РФ від 08.01.1997 № 1 ФЗ.
Умови відбування позбавлення волі в колоніях-поселеннях
. У колоніях-поселеннях засуджені до позбавлення волі:
а) утримуються без охорони, але під наглядом адміністрації колонії-поселення; в години від підйому до відбою користуються правом вільного пересування в межах колонії-поселення; з дозволу адміністрації колонії-поселення можуть пересуватися без нагляду поза колонії-поселення, але в межах муніципального утворення, на території якого розташована колонія-поселення, якщо це необхідно за характером виконуваної ними роботи або у зв'язку з навчанням; можуть носити цивільний одяг; можуть мати при собі гроші та цінні речі; користуються грошима без обмеження; отримують посилки, передачі і бандеролі; можуть мати побачення без обмеження їх кількості;
(в ред. Федерального закону від 29.03.2010 N 36-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
б) проживають, як правило, у спеціально призначених для них гуртожитках. Засудженим, що не допускає порушень встановленого порядку відбування покарання і мають сім'ї, за постановою начальника колонії-поселення може бути дозволено проживання зі своїми сім'ями на орендованій або власної житлової площі, що знаходиться в межах колонії-поселення або муніципального утворення, на території якого розташована колонія-поселення. Зазначені засуджені зобов'язані з'являтися для реєстрації в колонію-поселення до чотирьох разів на місяць. Періодичність реєстрації встановлюється постановою начальника колонії-поселення. Житлові приміщення, в яких проживають засуджені, можуть посещаться в будь-який час представником адміністрації колонії-поселення;
(в ред. Федерального закону від 29.03.2010 N 36-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
в) мають документ встановленого зразка, що засвідчує особу засудженого. Паспорт та інші особисті документи засуджених зберігаються в їх особових справах.
. Засудженим забороняється використовувати і зберігати на території колонії-поселення і на об'єктах, де виконуються роботи, предмети і речовини, перелік яких встановлений правилами внутрішнього розпорядку виправних установ.
(в ред. Федерального закону від 29.03.2010 N 36-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
. Праця засуджених регулюється законодавством Російської Федерації про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи та переведення на іншу роботу. Переведення засуджених на іншу роботу, в тому числі в іншу місцевість, може здійснюватися адміністрацією підприємства, на якому вони працюють, за погодженням з адміністрацією колонії-поселення.
. Засудженим дозволяється навчатися за заочною формою в освітніх організаціях вищої освіти і професійних освітніх організаціях, розташованих у межах муніципального утворення, на території якого розташована колонія-поселення.
(в ред. Федеральних законів від 29.03.2010 №36-ФЗ, від 02.07.2013 № 185-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
. При застосуванні до засуджених, які відбувають позбавлення волі в колоніях-поселеннях і не зайнятим суспільно корисною працею, стягнення у вигляді заборони виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до 30 днів їм надається право на щоденну прогулянку тривалістю не менше двох годин.
(частина 5 введена Федеральним законом від 22.12.2008 N 271-ФЗ)
3.Осужденний Тонкий відбував покарання в колонії особливого режиму для осіб, які відбувають довічне позбавлення...