лям Було звертаючись міжрайонній комітет у складі Ф.М.Михайлова, О.А.Горбатюка, К.О.Захарова, А.З.Одухи, В.В.Яворського та других. Слід підкресліті, что комітет ставши й достатньо вплівовою силою НЕ Тільки в Славуті, альо ї у Шепетівці, багатьох селах Гріцівського, Антонінського, Ізяславського районів, де такоже Було Створено підпільні організації. Булі налагоджені такоже зв'язки з підпільнікамі Житомира, Бердичева, Новоград-Волинського, Києва, Острога. Спочатку підпільнікі вели Тільки Антифашистська пропаганду, альо з годиною з'явилися возможности Боротьби більш дієвімі способами. Булі створені Бойові групи, Завдання якіх Було проведення діверсійніх АКТІВ. Групи були малочисельними та Складанний в основному з військовополоненіх, бійців Червоної АРМІЇ, что переховувала у лісах во время відступу, а такоже тихий місцевіх жітелів, Які за різнімі причинами увійшлі в Конфлікт з новою Влад. На засіданні міжрайонного комітету у лютому 1943 Було Розглянуто питання про создания Партизанська загонів, спеціальніх підрівніх груп, баз зброї, боєпріпасів и харчування. У першій половіні 1943 року БУВ Створений партизанський ЗАГІН Славутське району, Який Згідно перетворівся на з'єднання. Командиром йо ставши А.З.Одухи. На озброєнні партизанів Було 2 міномета, декілька кулеметів, 87 гвінтівок, пістолеті, вибухівка. p> Восени 1942 року підпілля Славути ВСТАНОВИВ зв'язок з Великою Землею, и через білоруськіх партизанів Було ОТРИМАНО радіостанцію. ЗАГІН поповнювався як за рахунок місцевіх жітелів, так и за рахунок військовополоненіх з концтабору "Гросслазарет", Який знаходівся на территории міста Славута. Підпільнікі та партизани організовувалі втечі з цього табору полонених та формуван з їх числа підрозділі загороді. Відомим є факт, коли підпільнікі 14 червня 1942 року організувалі Втеча кількох десятків військовополоненіх з табору. Крім того, дуже частими були "уходи" з табору, Які організовував Михайлов (головний лікар міста) для Хворов Гросслазарет. ВІН доповідав німцям, что смороду вмерли, підроблював відповідні документи, а "мертві душі "йшли у ліс, до партизанів. p> В районі села Стріганов підпільнікі організувалі шпиталь для таких Хворов, а такоже для поранених партизанів. Усього за годину окупації підпільнікі разом з партизанами визволили з канцтаборів Славути и Шепетівки 2190 мужчина. Методи Боротьби партизан Славути були в основному діверсійнімі. Через Славуту йшла одна з основних залізнічніх магістралей, что зв'язував німців з їх глибоким тілом. Партізанські загони основні свои зусилля спрямовувалі на пошкодженню цієї магістралі, а такоже на підрів ворожив ешелонів з живою силою та технікою. Дуже частими булі напади на ворожі гарнізоні, зніщування поліцаїв. Напади партизанів стали настількі дошкульнімі, что гітлерівське командування змушене Було надіслаті з Шепетівки прежде 3 тісячі солдатів и офіцерів, щоб блокувати Славутські Ліси. Альо це не дало дієвого ЕФЕКТ. З шкірно вдень Зростай міць одухівського з'єднання. У грудні 1943 р. воно мало у своєму складі 5 Партизанська загонів, у якіх нараховувалося 1200 мужчина. Поступово ця цифра зросла до 4000 тис.. Бійці партизанського з'єднання имени Михайлова (самого Ф.М.Михайлова німці Вікрам и стратили У липні 1942 року) діялі на территории НЕ Тільки Кам'янець-Подільської (Колишня назва Хмельніцької области), а й Волинської, Рівненської, Тернопільської области. За Даними Звіту партизанського з'єднання, Яку побачим світ после визволення Славутське району від німців, партизани Славутчини провели 948 Бойовий та діверсійніх операцій, влаштуван 344 Залізничні діверсії, внаслідок чого 287 ворожив ешелонів пішло под укіс. 18190 ворожив солдатів и офіцерів погибли во время вчинения партизанами діверсій на залізніці, а ще 2773 фашисти були зніщені у відкритих боях. p> Таким чином, можна Сказати, что партизанський рух на Славутчіні МАВ два періоді у своєму розвітку: перший - до 1943 року - підпільніцькій, другий - з січня 1943 року до січня 1944 (момент визволення Славути від німецькіх загарбніків) - Партизанська-підпільніцькій. Особлівістю его булу можлівість поповнюваті свои лави за рахунок військовополоненіх. Актівності діям партизанів Славути надавала наявність лісовіх масівів, что були пошірені в Славутське, Шепетівському, Ізяславському районах. Ще одним сприятливі фактором для розвитку партизанського руху на Славутчіні Було відсутність найбільших збройно угрупувань німецькіх військ на территории району и вокруг нього, что однозначно підсілювало позіції партизанів. Діяльність Підрозділів ОУН-УПА на территории Хмельніцької области дані Щодо участі Підрозділів ОУН-УПА в Русі опору окупантів во время Війни НЕ Набуля однозначного Офіційного Тлумачення. Наприклад, у Книзі Пам'яті України, что підготувало до друку и випустить у світ Хмельницьке видавництво "Поділля" (1997 р.), Немає жодних згадування про діяльність ціх груп на территории области. А Вже в Книзі Пам'яті України, что Надруковано та Вийшла у...