Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Соціальне страхування від Безробіття в Україні в 20-ті роки 20 сторіччя

Реферат Соціальне страхування від Безробіття в Україні в 20-ті роки 20 сторіччя





р або трудовий заробіток Якого перевіщував встановлений максимум ДОПОМОГИ з причини тімчасової непрацездатності. Максимальний розмір ДОПОМОГИ з причин тімчасової непрацездатності встановлювався для І, ІІ и ІІІ поясу в розмірі 180 крб. на місяць, а для IV, V и VI поясу - в розмірі 150 крб. Такий розмір ДОПОМОГИ візначався за поясом місця роботи подружжя безробітного 27 .

У Сільських місцевостях допомога з причин Безробіття НЕ відавалася: а) безробітнім, что НЕ були членами профспілок, б) безробітнім, что входили до складу селянського двору, оподаткованого Сільськогосподарським ПОДАТК 28 . При ув'язненні безробітного, Який одержував допомог через Безробіття, виплата ДОПОМОГИ пріпінялася на весь годину ув'язнення и поновлювалася Тільки з дня Звільнення его з-под Арешт 29 .

Інваліди, что Втратили працездатність через трудове каліцтво або професійне захворювання ї були віднесені до IV, V або VI групи інвалідності и малі право на допомог з заподій Безробіття, могли одержуваті, окрім пенсій з причини інвалідності, такоже и допомог з причини Безробіття. Однак за умови, щоб загальна сума пенсії ї ДОПОМОГИ НЕ перевіщувала 50% тієї заробітної Платні, з розрахунку Якої вірахувано пенсію з причини інвалідності. Одержании ДОПОМОГИ від Профспілки НЕ позбавляло безробітного права на одержании ДОПОМОГИ порядком СОЦІАЛЬНОГО страхування 30 .

За безробітніх, что одержувалі ДОПОМОГА порядком СОЦІАЛЬНОГО страхування и якіх направляли на Громадські роботи й у колективи, что їх організовувалі комітеті біржі праці, страхова каса зобов'язана булу передаваті комборотьбезу (колективу) суму допомог, Які належали безробітнім за 3-6 місяців наперед. Цю суму прієднувалі до других коштів, что їх відпускалі на організацію Трудової ДОПОМОГИ. Для Здійснення контролю біржа праці (комборотьбез, колектив) періодічно, не менше одного разу на місяць, подавала страховій касі іменній СПИСОК ОСІБ, зайнятості в колективах и на Громадському роботах, в порядку цього пункту 31 .

Допомоги з причин Безробіття згідно Із законодавством розподіляліся на: основні ДОПОМОГИ ї Сімейні надбавки. Основні ДОПОМОГИ з причин Безробіття Страхові каси відавалі За такими місячнімі нормами (в крб. и коп.) 32 :


поясі категорії безробітніх

І ІІ ІІІ

І 27 - 20 - 15 50

ІІ 24 - 18 - 14 50

ІІІ 20 - 15 - 11 50

ІV 17 50 13 - 10 50

V 15 - 11 - 850

VІ 12 - 9 - 7


Як Бачимо, Щодо розміру основних допомог безробітні розподіляліся на три категорії ї ДОПОМОГИ для кожної категорії установлюваліся в сталь розмірах за поясами.

поясного поділ страхових кас встановлювався спеціальною постановив Союзної Заради СОЦІАЛЬНОГО Страхування (далі - СРСС) при НКТ СРСР, за Якою: до першого пояса не належала Жодна Із територій України; до іншого - позбав Харківська губернія; до третього - Артемівська, Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Криворізька, Луганська, Маріупільська, Миколаївська, Одеська, Сталінська, Старобільська губернії; до четвертого - Бердичівська, Зінов'ївська, Кремінчуцька, Полтавська, Херсонська губернії; до п'ятого - Вінницька, Житомирська, Ізюмська, Конотопська, Куп'янсько, Лубенська, Мелітопільська, Могілівська, Молдавська, Прилуцька, Проскурівська, Сумська, Гуманська, Черкаська, Шепетівська губернії; до шостого - ВСІ Страхові каси, що не віднесені до 1-5 поясів 33 . p> Поділ безробітніх на категорії здійснювався цією ж постановили СРСС. Відповідно до неї: до 1 категорії безробітніх відносіліся особини розумової праці, вісокої кваліфікації з віщою освітою (наукові Робітники, педагоги, лікарі, агрономи, землемірі, Інженери, юристи, економісти та ін); Відповідальні Політичні Робітники; Робітники искусств; особини технічного персоналу, что працювать на підпріємствах зв'язку, транспорту, на будівництві (техніки, механіки, майстри); Завідувачі магазинів та склепів; середній медично-технічний персонал (зубні техніки, рентгенотехнікі, ортопедисти); Другие особини розумової праці з місячнім окладом утримання по основній службі не менше від: 250 крб. у І поясі, +225 крб. у II поясі, 200 крб. у III поясі, 180 крб. у IV поясі, 160 крб. у V поясі та 150 крб. у VI поясі; Робітники, что їх віднесено за новімі тарифні сіткамі до четвертого и Вище розрядів; звільнені в довготермінову відпустку, у запас або зовсім від служби особини рядового та начальніцького складу РСЧА.

До Другої категорії відносілі: персонал вікладачів Навчальних Закладів - Незалежний від розміру зарплатні; середній медичний персонал; фармацевтичний персонал; службовців водяного транспорту; службовців Залізниць; поштових службовців та адміністративно-Канцелярська персонал телеграфу, телефону й радіо; других ОСІБ розумової та конторської праці з місячнім окладом утримання по основній службі не менше від 125 карб. у І поясі, 113 карб. у ІІ поясі, 102 крб. ...


Назад | сторінка 5 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Поняття медичної допомоги та основні принципи охорони здоров'я. Види м ...
  • Реферат на тему: Робота фельдшера швидкої допомоги другої категорії
  • Реферат на тему: Правовий статус безробітного громадянина. Допомоги по безробіттю
  • Реферат на тему: Призначення пенсії, допомоги з тимчасової непрацездатності
  • Реферат на тему: Методи роботи соціального педагога з дітьми &групи ризику& в умовах центру ...