аціоналістів (ОУН), яка ставила своєю головною метою захист етнічного населення від утисків з боку Польщі та Радянського Союзу. Першим керівником партії в 1929 році був Євген Коновалець - «єдиний вождь нації», який вважав терор прийнятним засобом для досягнення політичних цілей. Йому на зміну в 1939 році прийшов Андрій Мельник, який представляє помірні погляди. Прихід до влади нерадикально налаштованого політики привів до конфліктів у керівництві партії і вона розкололася на ОУН (б) - Бандерівський рух, назване по імені його лідера - Степана Бандери та ОУН (м) - політична партія з помірними поглядами з Мельником на чолі. Зазвичай Бандерівський рух або ОУН (б) зараховують до типово фашистським, можливо, навіть більш радикальних, ніж італійський класичний фашизм при Муссоліні. В організації існували так звані «10 заповідей українського націоналіста», своєрідні настанови про правду і справедливість для її активістів:
. Знайдеш Українську Державу або загинеш у боротьбі за Неї.
. Не дозволиш нікому плямити славу і честь Твоєї Нації.
. Пам'ятай про великі дні наших Визвольних борінь.
. Пишайся тим, що Ти - спадкоємець боротьби за славу Володимирського Тризуба.
. Відомсти за смерть Великих Лицарів.
. Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба.
. Без коливань вчиниш саме небезпечне діяння, якщо того зажадає добро справи.
. Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації.
. Ні просьби, ні погрози, ні тортури, ні смерть не примусять тебе видати таємницю.
. Будеш боротися задля зростання сили, слави, багатства і простору Української Держави.
Під час 2-ї Світової війни бандерівці активно співпрацювали з гітлерівським режимом і прагнули створити Українську державу, яку буде розділяти світове панування з Великою Німеччиною, природно, ці ідеї не могли втілитися в життя. Тому з 1945 року діяльність ОУН була заборонена і партія пішла в підпілля. Тільки на початку 90-х років ОУН (б) трансформувалася в Конгрес українських націоналістів (КУН) і легалізувала свою діяльність, але з тих пір вона не заручається підтримкою електорату і має мінімальну вагу на політичній арені.
Після фінального розколу ОУН на Україні з'явилося безліч партій праворадикального толку, що вважаються осколками Організації Українських Націоналістів. Крім КУН легалізувати свою діяльність змогла Всеукраїнська організація «Тризуб» імені Степана Бандери. У 1999 році вона вийшла зі складу Конгресу українських націоналістів та стала окремою політичною силою на чолі з відомим сьогодні Дмитром Ярошем. Основна мета, яку переслідують націоналісти - створення Української Соборної Незалежної Держави, вільної від імперіалізму, тоталітаризму і космополітизму. У програмі партії декларується також привілейоване право корінної нації - українців.
Українська національна асамблея - Українська народна самооборона - політична партія праворадикального толку, яка була створена в 1990 році Юрієм Шухевичем - радянським дисидентом і політичним в'язням за звинуваченням у зв'язку з антирадянським підпіллям. За радянських часів не представлялося можливим зареєструвати подібну партію, тому офіційно «Українська національна асамблея» з'явилася тільки 29 грудня 1994 року за керівництвом вже іншого керівника - Олега Вітовича. УНА відрізняється звий радикальної налаштованістю проти Росії, неодноразово опоганювала національну символіку Росії (в 1995 і 1997). Деякі партійні активісти підозрюються в участі в чеченській кампанії 1994 - 1995 року на боці сепаратистів а також в участі в грузино-абхазькій війні 1992 - 1993 і війну в Південній Осетії 2008 року на боці Грузії. У 1995 році партійці були замішані у вуличних заворушеннях і бійках з українською міліцією. Подібні акції партії змусили Міністерство юстиції України зняти УНА з реєстрації, тільки в 1997 році партію вдалося перереєструвати. Особливих успіхів на виборах партія ніколи не добивалася (підтримували близько 1% виборців).
Патріот України - ще одна ультраправа організація, що діє на території країни. Вона була зареєстрована в 2006 році в Харкові, а її беззмінним лідером є Андрій Білецький. Організація активно співпрацює з іншими праворадикальними партіями, наприклад зі «Свободою», «УНА-УСО» і «Тризубом». У її програмі декларується повернення Україні статусу ядерної держави, націоналізація економіки, відмова від участі в наддержавних органах, різко негативне ставлення до міграції тощо Крім цього, Патріоти України, як і більшість українських ультраправих формувань, має яскраву русофобську забарвлення.
Праворадикальні і екстремістські партії традиційно не отримують істотної підтримки від елект...