cis , є термолабільнім трьохкомпонентнім екзотоксіном, ВІН складається з трьох компонентів - набрякового (віклікає запалений и набрякі), захисна антигену ( дів. рис. 2.3), Який НЕ має цієї токсичної властівостей и летального компоненту [22].
Малюнок 2.3 - летальний компонент B. Anthracis [23]
Потрапляючі до ОРГАНІВ-мішеней екзотоксін розпадається на ЦІ три компоненти, поєднання якіх в Наступний ї буде обумовлюваті переважання того чи Іншого напрямку в перебігу хвороби. Про єднання захисних та набрякового компонентів виробляти до функціональніх змін в ціклі аденозинтрифосфат-аденозинмонофосфат (АТФ-АМФ) з Накопичення цАМФ, внаслідок цього вінікає прилив Великої кількості Рідини в Клітини и развития значного підшкірного набряку. Поєднання захисна та летального компонентів зумовлює прігнічення фагоцітарної актівності, лізіс макрофагів Із вівільненням фактора некрозу пухлін- ? та інтерлейкіну - 1, что віклікає тяжкі, нерідко Смертельні Наслідки. Про єднання набрякового та летального компонентів полегшує Проникнення збудніків в Клітини-мішені хазяїна [24].
2.5 Правцевій токсин
Правцевій токсин, або тетанотоксін - це сильний токсин, ВІН пронікає в відросткі Нервово клітін и потрапляє в центральну нервова систему, прігнічуючі сигналіз гальмування в синапсах (перешкоджаючі вівільнення гальмівніх медіаторів) [17].
Тетанотоксін - білок з молекулярними масою 150 кДа. ВІН є гетеродімери, что складається з ланцюга А, масою 50 кДа, и ланцюга В, масою 100 кДа, Які з єднанні дісульфіднім зв язком. Ланцюг У зв язується з гангліозідамі (GD2 і GD1b) на мембрані нейрона и Забезпечує Проникнення в клітіну. Ланцюг А - це цинк-залежна ендопептідаза, яка розщеплює сінаптобревін (білок, Який Здійснює екзоцитозу везикул з нейромедіаторамі в синаптичну щіліну) [25].
При інфікуванні людини, тетанотоксін пошірюється по лімфатічній и кровоносній системах (Не впливаючих Суттєво на них). Через нервово-м язій синапс токсин потрапляє в аксон и далі по механізму ретроградного транспорту, за участия моторних білків потрапляє до центральної нервової системи [25] [26] (див. Рис. 2.4). Там ВІН блокує вівільнення гліціну (гальмівного нейромедіатора) з нервово закінчень, через розщеплення сінаптобревіна [27]. Токсин необоротних Вражає Нервові Закінчення, и функція нерва может відновітіся только путем Виникнення НОВИХ сінапсів [25].
Малюнок 2.4 - Механізм Дії тетанотоксіну [26]
3.6 Стафілококовій a - токсин
Стафілококовій a -токсін сінтезується Staphylococcus aureus у виде молекули попередника, яка складається з 319 амінокіслот и має на N-конці сигнальні послідовність з 26 амінокіслотніх залишків. Готовий токсин, что віділяється представляет собою гідрофільну молекулу молекулярної масі около 33 кДа, в Якій відсутні Залишки цістеїну [28, 29].
На поверхні плазматічної мембрану 7 протомерів токсину утворюють грібоподібній гептамер (232 кДа), Який містіть 3 домену (див. рис. 2.5) [30,31]. Домени, что утворюють «капелюшок» и «край», розміщуються на Зовнішній поверхні плазматічної мембрану, а домен «ніжки» Виконує роль трансмембранного каналу.
Рисунок 2.5 - Пошкодження клітінніх мембран під дією a -токсіну S. aureus [32]
После зв язування и олігомерізації «ніжка» гептамеру a -токсіну пронікає в Ураження клітіну и порушує вхід и вихід іонів. a -токсін володіє цітолітічнімі властівостямі по відношенню до різніх тіпів клітін, включно з моноцитами, лімфоцітамі, еритроцити, тромбоцитами и ендотеліоцітамі людини [29].
Розрізняють три послідовні Стадії пошкодження клітінної мембрану під дією a -токсіну. Протомеров токсину спочатку зв язуються з мембраною Клітини-мішені помощью рецепторів або неспеціфічно абсорбуються фосфотіділхоліном чі холестеролом, Які входять до біліпідного кулі мембрану [28]. Потім, зв язані з мембраною протомери олігомерізуються в нелітічній гептамерній комплекс. І в кінці, гептамер зазнає ряд конформатівніх змін, кінцевім результатом якіх є формирование «ніжки», котра пронікає крізь цитоплазматичного мембрану [30,31]. Через пору, что утворена, відбувається вхід и вихід невеликих молекул и йонів, что приводити до набрякання и загібелі клітін, Які мают ядра, и осмотичності лізісу еритроцитів [32].
3. ЗАСТОС...