Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Міграційні та еміграційні процеси на территории України ХІХ-ХХ ст.

Реферат Міграційні та еміграційні процеси на территории України ХІХ-ХХ ст.





аїнські емігранті були нікому непотрібні. Чужина НЕ гарантувала від хвороб, візісків, банкрутства господарів. А українці все Їхали та Їхали закордон. Між тисячу вісімсот дев'яносто дев'ять и 1 912 рокамі до США прібуло понад 155 тисяч українців, а до першої Світової Війни ця цифра становила около 700 тисяч чоловік.

Українські емігранті Першої Хвилі селіліся ї в других странах, зокрема в Парагваї, Уругваї, Чілі, Болівії, Перу, но там їх Було не так Вже ї много.

Отже, перша хвиля української еміграції відрізнялась тім, что в ній взяло участь найбільше українських переселенців, Які йшлі на заробітки, шукаючи кращої долі в цілому мире. Це, самперед, були жителі Західної України, Які на своїй рідній землі НЕ нашли возможности побудуваті життя, гідне людини.

еміграція політичний державність соціальний

3. ДРУГА ХВИЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ


После І Світової Війни розпочалася друга хвиля української еміграції. Вона булу особливо важкий. Війна негативно відображалася на еміграційніх процесах, оскількі українське населення опінію по обидвоє боки фронту, Аджея Россия и Австро-Угорщина належали до воюючи сторон. До традіційніх труднощів Дода страждань та Втрати, пов язані з воєннім ліхоліттям. Це, самперед, Масові мобілізації до війська, Виникнення біженців, безперервні депортації населення з окупованіх регіонів, Арешт и переслідування «агентів» ворожої Сторони ТОЩО.

За закінченню І Світової Війни Австро-Угорщина розпалася на ряд самостійніх держав. У жовтні +1917 року в России состоялся державний переворот. Значні территории України попал под владу різніх держав, зокрема Східна Галичина відійшла до Польщі, Північна Буковина - до Румунії, а Закарпаття - до Чехословаччини. Всі це позначілось на еміграційному процессе. Основними мотивами віїзду українців за кордон стали соціально-економічний та політичний. Останні ї прізвів до значного Збільшення віїзду за Межі Україніі з'явиться масової Політичної еміграції, яка вплінула на становлення українських поселенців у НОВИХ країніх, їхнє громадське и духовне життя.

Причини їх віїзду були Різні. Одні НЕ Хотіли залішатіся у розореній війною стране, Інші НЕ Бажан служити в армії на будь-якому боці и не Хотіли гинут у вірі кривавої бойні, а деякі з них уболівалі за частку свои дітей. Смороду думали про їхнє майбутнє, тому прагнулі вівезті їх з понівеченої країни, сповненої лиха и зневагі до людського життя.

Друга хвиля української еміграції розпочалася ще в роки І Світової Війни. Особливо много украинцев віїхало до Канади, тодішньої КОЛОНІЇ Великобритании. Політична обстановка в Канаді булу Важка. Українців, Які пріїжджалі до Канади, розцінювалі як ее ворогів, їх ТРИмай в концентраційніх таборах. Війна завершилася біля 1918 году, а ув язнення відпустили лишь в 1920 году. Ті что перебувалі в канц. Таборах отримувалася платних в кілька разів менше, чем за таку саму роботу Вільні громадяни.

Українська еміграція в Перші повоєнні часи булу очень інтенсівною, з чітко вираженими західною орієнтацією. Головний потік Політичної еміграції зі Східної и Західної України приплив на Кінець +1920 року. На качана +1921 року ЧИСЕЛЬНІСТЬ емігрантів у Західній Европе досягла почти 100 тисяч чоловік. Альо в следующие роки ця Кількість значний скороти. Перше місце среди стран розселення українських емігрантів посідала Чехословаччини. Велика Кількість емігрантів подалася до Польщі, зокрема, на качана тисячі дев'ятсот двадцять одна року в Польщу емігрувало около 30 тисяч українців, в основном Воїнів УНР. У 1922 году кілька сотень чоловік повернулись до СРСР, а частина їх віїхала на навчання І проживання до Чехословаччини та других країн Європи.

На терені Німеччини Залишани й достатньо значний Кількість українців-полонених з російської армії. Певний годину смороду утрімувалісь у спеціальніх таборах для інтернованіх. Частиною цієї категорії людей Займаюсь Створена напрікінці 1918 року в Киеве Військово-санітарна комісія, яка Згідно булу перейменована на Військову місію у справах для полонених українців у Німеччині. Однією з найбільш організованіх категорій українських емігрантів у Німеччині в 20-ті роки віявілась студентська молодь. Українські студенти Навчаюсь в універсітетах Лейпціга, Мюнхена, Тюбенгена. Альо найбільше їх студіювало в Берліні.

Одже в период Другої Хвилі більшість українських емігрантів стають молоді и ті, хто був НЕ згоден з режимом, Який встановівся после Війни в Україні, а такоже Ті, Хто зі зброєю в руках боровся про Радянської власти. Серед них були солдати й офіцері білогвардійськіх, українських, самостійницьких ЗБРОЙНИХ формуваня. Смороду зізналася поразка в Громадянській війні на Україні, а потім подати до сусідніх стран. Значний Активність українсь...


Назад | сторінка 5 з 6 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Передумови третьої Хвилі української еміграції. Особливості поселення укра ...
  • Реферат на тему: Початок масової української еміграції, її причини та основні хвилі
  • Реферат на тему: Югославянськие землі в роки першої світової війни 1914-1918 рр..
  • Реферат на тему: Геноцид мирного російськомовного населення Австро-Угорщини і Німеччини в пе ...
  • Реферат на тему: Розвиток політичних відносин Канади та СРСР в роки Другої світової війни