Реферат з історії України 
   На тему:'' Початок масової української еміграції, її причини і 
  основні хвилі'' 
      Виконала: 
  Учениці 11 кл 
  Скрипник Надії 
    Перевірив: 
  Шамрай В. М. 
    . 
   Зміст 
   Перша хвиля: еміграція до 1914 р. 
  Еміграція США 
  Релігійне життя емігрантів 
  Галицько-закарпатський розкол 
  Братства 
				
				
				
				
			  Еміграція до Бразилії 
  Еміграція в Канаду 
  Релігійні проблеми 
  Світські організації 
  Друга хвиля: міжвоєнний період 
  Українська політична еміграція 
  Політизація українців за кордоном 
  Асиміляція 
  Третя хвиля: друга світова війна і В«переміщені особиВ» 
  Список використаної літератури 
  У XX сторіччі мільйони українців покинули свою батьківщину в пошуках кращої долі на чужині. Багатьом довелося зробити це по соціально-економічних причин. Величезна кількість східних українців переселилося або було переселено в азіатську частину Російської імперії, а пізніше Радянського Союзу, і їх не можна вважати емігрантами в загальноприйнятому сенсі цього слова. На противагу їм західні українці прямували на Захід у Нове Світло, де вони зіткнулися не тільки з незнайомою землею, але і з зовсім іншими політичними, економічними, соціальними та культурними умовами. Саме до них застосовне поняття В«українські емігрантиВ». Багато українці покидали свою землю також з політичних причин. Не бажаючи визнавати радянську владу, вони вважали за краще вигнання. Трудову і політичну еміграції склали три різних хвилі українців, яких і до наших днів прибиває до чужих берегів. 
В  
  Перша хвиля: еміграція до 1914 г  
   Українці, які емігрували в Новий Світ до 1914 р., в більшості намагалися поліпшити своє соціально-економічне становище, вкрай важкий на батьківщині. До цієї мети вони йшли двома шляхами. Більшість прибувало в Сполучені Штати, знаходячи роботу на зростаючих як гриби після дощу фабриках і шахтах у великих містах або їх околицях. В основному це були неодружені В«парубкиВ», що розраховували накопичити достатньо грошей, щоб повернутися в рідне село, придбати необхідну землю і завести господарство. Проте з часом перспективи життя в США ставали для багатьох більш привабливими, ніж повернення на батьківщину. Коли ж емігрувати стали і жінки-українки, почалося швидке зростання українських громад в багатьох міських центрах північного сходу Сполучених Штатів. p> Інший категорією перших українських емігрантів стали ті, хто залишив свої краї, маючи намір займатися сільським господарством у країнах, де земля була дешевою і доступною. З самого початку ці емігранти, зазвичай приїжджали цілими сім'ями, збиралися осісти на своїй новій батьківщині назавжди. Оскільки подібні землі, як правило, розташовувалися в незаселених районах, начебто неосвоєною глибинки Бразилії чи Канади, цією емігрантам доводилося вступати у виснажливу боротьбу один на один з природою. 
    Еміграція США  
В  
 Окремі українці з'являлися в Америці ще задовго до того, як сюди нахлинула перша масова хвиля емігрантів на рубежі XIX-XX ст. Українські імена можна зустріти серед засновників колонії Джеймстаун у Вірджинії або серед учасників американської революції та громадянської війни. Коли Росія заснувала свої колонії на Алясці і в Каліфорнії, в числі їх мешканців були українські козаки і цивільні особи. Втім, поява в Америці першого національно свідомого українця зазвичай пов'язують з ім'ям Агапія Гончаренка православного священика з Київської губернії, людини революційних поглядів особисто знайомого з Шевченка. У 1867 - 1872 рр.. ця оригінальна, авантюрного складу особистість редагувала газету «³сник АляскиВ» першу американську газету, де публікувалися матеріали про Україна і її жителів. Пізніше Гончаренко став дуже відомий в Каліфорнії, де спробував заснувати на початку XX ст. українську соціалістичну колонію. Інший вельми колоритною фігурою був Микола Судзиловський-Руссель київський лікар і революціонер, що жив в 1880-і роки в Каліфорнії і згодом переїхав на Гаваї, де став президентом місцевого сенату. Він також намагався залучити українців на свою нову батьківщину. Однак перша велика група українських емігрантів у Сполучені Штати суттєво відрізнялася від своїх колоритних попередників. Це були в основному селяни Закарпаття та Лемківщини самих західних і найменш розвинених українських земель. Вісті про напівміфічному краї, лежачому далеко за морями, вперше донесли закарпатцям і лемкам їхні західні сусіди словаки, угорці та поляки. У 1877 р. випала можливість перевірити достовірність цих легенд. Вугільна компанія Пенсільванії, зіткнувшись зі страйками, вирішила використовувати як штрейкбрехерів дешеву робочу силу з найбідніших районів Австро-Угорської...