інили мовне новаторство драматурга. Про вірші я не говорю, половина - має увійти в прислів'я - Так оцінив майстерність Грибоєдова Пушкін. Що ж стосується до віршів, якими написано Горе від розуму laquo ;, - в цьому відношенні Грибоєдов надовго вбив всяку можливість російської комедії у віршах. Потрібен геніальний талант, щоб продовжувати з успіхом розпочате Грибоєдовим справа ... - Писав в одній зі своїх статей Бєлінський.
Дійсно, дуже багато реплік з комедії стали сприйматися як афоризми, крилаті вирази, що живуть своїм самостійним життям. Говорячи: щасливі годин не спостерігають raquo ;; йшов у кімнату, потрапив в іншу raquo ;; гріх не біда, поголоска не гарна raquo ;; а горе чекає з-за рогу raquo ;; і дим Вітчизни нам солодкий і приємний raquo ;; числом поболее, ціною дешевше raquo ;; з відчуттям, з толком, з розстановкою raquo ;; служити б радий, прислужувати тошно raquo ;; свіжо переказ, а віриться насилу raquo ;; злі язики страшніші пістолета raquo ;; герой не мого роману raquo ;; бреши, та знай же міру raquo ;; ба! знайомі всі обличчя - Багато людей не пам'ятають, звідки взято ці фрази.
Мова в комедії є як засобом індивідуалізації героїв, так і прийомом соціальної типізації. Скалозуб, наприклад, як соціальний тип військового дуже часто використовує армійську лексику ( фрунт raquo ;, шеренги raquo ;, фельдфебель raquo ;, траншея ), а індивідуальні особливості його мови відображають його самовпевненість і грубість ( вченістю мене НЕ обморочиш raquo ;, а пікну, так миттю заспокоїть ), недостатню освіченість, що проявилася в невмінні будувати фразу ( за третє серпня, засіли ми траншею: йому дано з бантом, мені на шию ) і в неточному підборі слів ( при цьому кошторисі замість кмітливості ). Разом з тим він намагається і жартувати ( ми з нею разом не служив ).
Мова Фамусова - так зване московське дворянське просторіччя ( у вус нікому не дують raquo ;, коптів б ти в Твері raquo ;, я іспужался raquo ;, по службі клопітно ), багате зменшувально-пестливими формами ( до крестишку чи, до містечка raquo ;, отдушнічек ). Цей персонаж постає у п'єсі в різних ситуаціях, тому й мова його настільки різноманітна: то іронічна ( Адже я їй трохи те raquo ;, - говорить він про Софії Чацкому), то гнівні ( У роботу вас! На поселенье вас! Raquo ;), то перелякана.
Особливо багато авторської праці зажадали монологи і репліки Чацького, який постає і як новий суспільний тип, близький і за особливостями промові до декабристської патетики. У його промові часто зустрічаються риторичні запитання ( О! Якщо б хто в людей проник: що гірше в них? Душу або мову? Raquo;), інверсії ( Не той ви, до кого мене ще з пелен, для задумів якихось незрозумілих, дитей возили на уклін? ), антитези ( Сам товстий, його артисти худі ), вигуки і особлива лексика ( легкодухість raquo ;, паскудний raquo ;, шматує raquo ;, рабська raquo ;, святійший ). Разом з тим і в мові Чацького можна зустріти московське просторіччя ( окроме raquo ;, не згадає ). У мові головного героя найбільше афоризмів, іронії, сарказму. Крім того, ця мова передає широку гаму психологічних особливостей персонажа: любов, гнів, дружня участь, надію, ображену гордість і т.д. У мові розкриваються і негативні сторони характеру Чацького - різкість і норовливість. Так, на питання Фамусова: ... чи не хочеш одружуватися? Raquo;- Він відповідає: А вам на що? Raquo ;, а Софії заявляє: Ваш дядечко відстрибав Чи свій вік? Raquo; Монологи і репліки героя завжди потрапляють точно в ціль, від них завжди важко ухилитися або парирувати їх. Він не пропускає ні серйозної причини, ні найменшого приводу для удару, не дає і можливості відступити з честю, і тоді його противники об'єднуються. Чацкий дійсно воїн, що переконливо показав Гончаров, але ж війна завжди тягне за собою горе і страждання.
2. Безсмертний твір Грибоєдова
комедія Грибоєдов герой мова
Вже більше 150 років привертає читачів безсмертна комедія Грибоєдова Горе від розуму кожне нове покоління перечитує її заново, знаходячи в ній співзвуччя з тим, що його сьогодні хвилює .
Гончаров у своїй статті Мільйон мук писав про Горе від розуму raquo ;, - що воно все живе своею нетлінною життям, переживе і ще багато епох і все не втратить своєї життєвості raquo ;. Я повністю поділяю його думку. Адже письменник намалював реальну картину моралі, створив живих персонажів. Настільки живих, що вони дожили до наших часів. Мені здається, що в цьому і полягає секрет безсмертя комедії А. С. Грибоєдова. Адже наші Фамусова, молчалини, Скалозуба, раніше змушують сучасного нам Чацького відчувати горе від розуму.
Автор єдиного цілком зрілого і завершеного твору, до того ж не опублікованого цілком за його жи...
