даючим суперника протидіяли чотири захисники. Як видно з малюнка, не зазнала кількісних змін лінія півзахисту. У той же час, скоротилося число гравців передньої лінії; однак, таке скорочення компенсувалося розширенням простору для дій кожного нападника, що вимагало від форвардів високого рівня підготовленості. Крім того, в ході атаки вперед висувалися два нападники (проти центрального захисника суперників) і «підключалися» крайні захисники.
При використанні даної системи зросли функціональні обов'язки воротаря. Голкіпер, крім захисту воріт, керував діями гравців лінії оборони і починав швидкі наступальні маневри своєї команди.
Про популярність системи «1 + 4 + 2 + 4» говорить той факт, що в 1962 р на черговому чемпіонаті світу в Чилі практично всі команди грали, використовуючи дану схему. Однак, бразильці знову здивували футбольний світ, представивши нову тактичну систему - «1 + 4 + 3 + 3». Розстановка гравців лінії захисту не змінилася, зате середня лінія посилилася завдяки видаленню одного «плеймейкера» з передньої лінії (рис. 8). Зміцнивши середню лінію, бразильці надійшли тактично грамотно, тому що гравці цієї лінії брали участь як в оборонних, так і в наступальних діях команди.
Дану систему не слід відносити до оборонних - двоє з трьох футболістів, що розташовуються на середній лінії, можуть «підключатися» до атаки. При використанні такої схеми існує можливість застосування страховки крайніх захисників, коли вони «включаються» в напад. Крім того, в атаці може брати участь і один з центральних захисників.
Рис. 8. Система «1 + 4 + 3 + 3»
Зважаючи своїх переваг система «1 + 4 + 3 + 3», іноді з невеликими змінами, широко використовується на сучасному етапі розвитку футболу.
Як один з варіантів розглянутої системи застосовують схему розстановки гравців «1 + 4 + 4 + 2» (рис. 9). Перемігши на чемпіонаті світу в Англії, британці використовували систему «1 + 4 + 4 + 2». Як видно з малюнка, на лінії захисту і на середній лінії розташовуються по чотири гравці, а на лінії нападу - відповідно два форварда. Така схема дозволяє, поряд з потужними оборонними діями, організовувати не менше стрімкі наступальні марші, «підключаючи» до атаки, крім півзахисників, ще й одного з центральних нападників. [18; 135 c.]
У процесі подальшого розвитку футболу стали з'являтися все нові і нові тактичні системи. Природно, більшість з них грунтувалося на вже наявних. Так виникли схеми «1 + 5 + 3 + 2» і «1 + 3 + 5 + 2». Особливістю першого було посилення оборонних порядків, другий - зміцнення середньої лінії.
Рис. 9. Система «1 + 4 + 4 + 2»
Необхідно відзначити, що, починаючи з другої половини 70-х років ХХ століття, чітко окреслилася тенденція зростання рівня фізичної підготовленості гравців різного амплуа. Дане положення зумовило пошук нових, більш ефективних шляхів ведення тактичної боротьби на футбольному полі.
Італійці почали з успіхом використовувати «катеначіо» - схему («1 + 1 + 4 + 2 + 3») з одним останнім захисником або «ліберо», якому на поле відводилася чільна роль (особливо в обороні ).
Спочатку німці, а потім і голландці застосували один з варіантів «катеначіо» - систему «1 + 1 + 3 + 3 + 3». Дану схему розстановки і наступних дій гравців досі ефективно використовують в кубкових турнірах і національних чемпіонатах команди цих країн. В основі такої системи лежать дії універсальних гравців, які часто змінюють свої позиції на полі. Крім того, більш широкі повноваження надані «ліберо» - вільному захиснику - не тільки в обороні, а й у наступі.
2. Методи та організація дослідження
.1 Методи дослідження
Для вирішення поставлених у роботі завдань будуть використовуватися такі методи дослідження:
. Аналіз науково-методичної літератури.
. Педагогічний експеримент.
. Педагогічне тестування.
. Педагогічні спостереження
. Методи математичної статистики.
Аналіз науково-методичної літератури.
Аналіз науково-методичної літератури проводився з метою з'ясування питань, пов'язаних з техніко-тактичної підготовленістю і її вихованням різними методами. На підставі цього аналізу була розроблена методика, спрямована на підвищення рівня техніко-тактичної підготовленості спортсменів, що займаються футболом, засобами футболу.
Аналіз науково-методичної літератури дозволив нам аргументувати актуальність обраної теми, сформулювати гіпотезу і мета, вибрати адекватні методи дослід...