p align="justify"> Розрахунок показників споживання непродовольчих товарів має свої особливості. При характеристиці споживання товарів короткострокового користування (одягу, взуття, тканин, панчішно-шкарпеткових виробів) розраховують показники в натуральному вираженні в розрахунку на душу населення.
Для характеристики споживання предметів тривалого користування використовують показники забезпеченості ними на 1000 чоловік або 100 домашніх господарств. На відміну від потреб у продуктах харчування, які мають певні межі зменшення і зростання, потреби в непродовольчих товарах є більш мінливими і зростають значно швидше. [7, с. 157-1
3. НАЙВАЖЛИВІШІ НАПРЯМКИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ І ЯКОСТІ ЖИТТЯ
Центральне місце в моделі сталого соціально-економічного розвитку посідає людина як особистість, як споживач і виробник благ і послуг, генератор нових ідей і головний суб'єкт їх реалізації.
Однак в країні залишаються невирішені проблеми: відносно низький рівень реальних грошових доходів, реальної заробітної плати, пенсій та державних мінімальних соціальних гарантій. У 2003 р доходи нижче бюджету прожиткового мінімуму мали 27,1% населення.
Найважливішою умовою розвитку людського потенціалу є стабільність суспільства, ефективна соціальна політика держави, покликана створити необхідні умови, що забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини. Соціальна стабільність розвитку суспільства буде забезпечуватися проведенням ефективної соціальної політики держави, критеріями якої є:
реалізація пріоритетів соціальної політики як одного з найважливіших умов сталого розвитку суспільства;
гарантії прав на свободу людини і на вільну реалізацію трудового та інтелектуального потенціалу з тим, щоб працездатний громадянин зміг забезпечити собі та своїй родині матеріальне благополуччя;
диференціація соціальної політики щодо різних верств населення;
адресна соціальний захист малозабезпечених верств населення;
взаємна солідарна відповідальність усіх суб'єктів (держава, підприємці, профспілки, населення) за результати соціального розвитку;
права і гарантії, орієнтовані на зміцнення сім'ї - основного осередку суспільства; на духовне, культурне, моральне розвиток громадян і, насамперед, молоді; дбайливе ставлення до історичної спадщини предків і на спадкоємність поколінь, збереження самобутності національних традицій [5, с. 69].
Головною метою соціальної політики в довгостроковій перспективі є забезпечення стійкого зростання рівня і якості життя населення та створення умов для розвитку людського потенціалу. При цьому держава повинна надати кожному працездатному людині умови, що дозволяють йому власною працею і підприємництвом забезпечити свій добробут і добробут своєї сім'ї і повністю виконати соціальні зобов'язання перед інвалідами, багатодітними сім'ями, непрацездатними і малозабезпеченими верствами населення та ін.
Для реалізації головної мети основними напрямами соціальної політики повинні стати:
створення умов і можливостей усім працездатним громадянам заробляти кошти для задоволення своїх потреб;
забезпечення раціональної зайнятості населення на основі збереження робочих місць на життєво важливих і перспективних підприємствах, створення нових робочих місць, у тому числі в приватному секторі економіки;
створення гнучкої системи підготовки та перепідготовки кадрів;
забезпечення зростання реальних грошових доходів населення;
послідовне підвищення рівня оплати праці як основного джерела грошових доходів населення і найважливішого стимулу трудової активності працівників найманої праці;
формування середнього класу як чинника стабілізації суспільства на основі значного зростання грошових доходів населення і зниження рівня малообесченності;
підвищення рівня пенсійне забезпечення;
зниження рівня малозабезпеченості населення;
підвищення соціального захисту нужденних на основі посилення адресності надання допомоги, раціоналізації системи пільг поліпшення соціального обслуговування тощо.
Стратегія держави щодо реалізації цілей соціальної політики в довгостроковій перспективі буде спрямована на послідовне підвищення грошових доходів населення, як найважливішого показника рівня життя населення. Зростання грошових доходів населення та заробітної плати розглядається як чинник економічного зростання і розширення внутрішнього споживчого попиту.
Пріоритетними напрямками політики в галузі оплати п...