раці мають стати:
кардинальне підвищення рівня заробітної плати працівників як основного джерела формування грошових доходів населення і важливого стимулу трудової активності;
підвищення продуктивності праці та ефективності господарювання у всіх ланках економіки;
зростання інвестиційного потенціалу населення;
зниження податкового навантаження на фонд заробітної плати суб'єктів господарювання всіх форм власності, що сприятиме створенню нових робочих місць, легалізації тіньових доходів населення.
Для досягнення поставлених цілей в області оплати праці необхідно:
забезпечення зростання заробітної плати до рівня, адекватного сучасним вимогам відтворення робочої сили;
формування ринкових механізмів регулювання оплати праці, посилення стимулюючої ролі заробітної плати в підвищенні продуктивності праці та ефективності виробництва;
поетапне наближення державних мінімальних соціальних стандартів в області оплати праці до бюджету прожиткового мінімуму, в перспективі - до мінімального споживчого бюджету;
вдосконалення структури заробітної плати, підвищення частки оплати праці за тарифними ставками і окладами;
регулювання міжгалузевих відмінностей у заробітній платі, підвищення рівня заробітної плати в сільському господарстві і соціально-культурних галузях бюджетної сфери;
розвиток соціального партнерства на всіх рівнях управління;
посилення законодавчого захисту прав найманих працівників на працю та її справедливу оплату.
В області політики грошових доходів та оплати праці передбачається:
збільшення реальних грошових доходів відповідно до зростання ВВП;
зростання реальної заробітної плати відповідно до зростання продуктивності праці при деякому зниженні чисельності зайнятих в економіці.
Мінімальна заробітна плата є мінімальним соціальним стандартом в області оплати праці.
Визначення обсягів і структури споживання продуктів харчування і забезпечення непродовольчими товарами необхідно проводити з урахуванням, з одного боку - необхідність більш повного задоволення потреб населення в матеріальних благах, з іншого - підвищення вимог до асортименту і якості. До кінця прогнозованого періоду належить забезпечити:
досягнення в середньому по країні науково обгрунтованого збалансованого та високоякісного харчування за рахунок зростання споживання м'яса і м'ясопродуктів переважно нежирних сортів, риби і рибопродуктів, фруктів і ягід;
здійснити перехід від хлібного до м'ясомолочному, насиченому вітамінами харчуванню, заміну висококалорійного харчування зі значною часткою жирів і вуглеводів менш калорійним;
раціональну структуру гардероба, удовлетворяющую різноманітні потреби (повсякденні, сезонні, епізодичні тощо), пов'язані з різними видами діяльності (трудова, побутова, досуговая і т.д.);
істотне розширення використання предметів культурно-побутового і господарського призначення, як використовуваних міським, так і сільським населенням.
Підвищення рівня споживання і його раціоналізація передбачаються на основі стійкої збалансованості попиту і пропозиції по оптимізації виробництва товарів і розвитку сфери послуг, вдосконалення системи розподільних відносин.
Боротьба з бідністю, є найважливішим пріоритетом соціальної політики. Для сталого розвитку першорядне значення має максимальне скорочення в країні рівня малозабезпеченості. Реалізація цього завдання буде відбуватися на основі економічного зростання, підвищення рівня життя, насамперед працюючої частини населення.
Пенсійне забезпечення - найважливіший напрям соціальної політики. На нинішньому етапі розвитку національна пенсійна система зіткнулася з цілим рядом внутрішніх і зовнішніх проблем. Дефіцит коштів і проблеми економіки ускладнюють можливості підтримки достатнього рівня пенсійного забезпечення та належної диференціації пенсій відповідно до трудового внеску. Становище ускладнюється недоліками внутрішньої структури пенсійної системи:
множинністю пільг щодо дострокового виходу на пенсію;
низьким порівняно з іншими країнами віком виходу на пенсію;
наявністю інших норм і умов, що тягнуть нераціональні витрати. Негативний вплив надає старіння населення і, як наслідок, зростання пенсіонерів при скороченні чисельності зайнятих в економіці. Таким чином, ситуація, система не може сприяти соціальній стабільності і потребує реформування.
Основна його мета ...