вність у молодого подружжя уявлень про сімейне життя, в чомусь суперечать один одному. Під подружнім конфліктом в широкому сенсі ми розуміємо зіткнення між подружжям, викликане протиріччям установок, цілей, поглядів, ідеалів, уявлень тощо по відношенню до конкретного предмету або ситуації [27, 31].
1.5 Готовність і підготовка студентів до створення сім'ї
Як відомо (на жаль чи на щастя), осуществляющаяся в старших класах підготовка до сімейного життя є останнім за часом етапом формування юнаків та дівчат як чоловіків і дружин, що безпосередньо передує їх відповідному поведінці. Почнемо з усвідомлення соціальної сутності сім'ї, тобто того, що, будучи по суті своїй суспільним явищем, вона сповна підпорядковується законам суспільного життя. Це добре виражено у визначенні К. Маркса, за яким ніхто не принуждается до укладення шлюбу, але всякий повинен бути примушений підкорятися законам шлюбу, раз він одружився. Той, хто укладає шлюб, не творить шлюбу, що не винаходить його, він також мало творить і винаходить шлюб, як плавець - природу і закони води і тяжкості. Шлюб тому не може підкорятися сваволі вступили в шлюб, а навпаки, свавілля вступило повинен підкорятися суті шлюбу. Справа в тому, що вихідним моментом готовності людини до шлюбу і сім'ї є діяльну розуміння ним суспільної значущості своїх дій, визначених зобов'язань один перед одним, відповідальність за сім'ю і дітей, добровільне прийняття неминучих в сімейному житті клопоту і обмеження особистої свободи. На жаль, розуміння цього не завжди властиво сучасним юнакам і дівчатам, отчого часто-густо перехід від неформальних, заснованих виключно на емоціях взаємин любові і предбрачного залицяння до формалізованих, досить регламентованим і, головне, обов'язковим відносинам подружжя як шлюбно-сімейних партнерів виявляється для них сполученим зі значними, насамперед, чисто психологічними, труднощами - болісним усвідомленням новизни і складності ситуації, болючою перебудовою свого і чужого поведінки, а також неприємним відчуттям обумовленості і заданості. Крім того, очевидно, існують певні етапи формування життєвих цінностей у молоді: на першому плані стоять питання вибору життєвого шляху, покликання, професії, набуття громадянської самостійності і т.д. Підготовка до шлюбу означає формування певного морального комплексу почуттів, властивостей характеру, готовність особистості прийняти на себе нові обов'язки по відношенню до свого шлюбного партнера і майбутнім дітям [1, 5, 7, 15]. Розуміння боргу, своїх обов'язків, як і прав інших людей по відношенню до них самих, є дуже важливим для стійкості шлюбу. Моральний обов'язок в сімейних відносинах означає і відповідальність за поведінку іншого чоловіка, за виховання дітей, повага достоїнств шлюбного партнера, визнання принципу рівності в людських відносинах. Вступ до шлюбу вимагає істотної зміни способу життя молодих людей, який випливає з необхідності координувати, погоджувати ритм свого життя з ритмом життя іншої людини. Спільне життя вимагає постійного узгодження дій партнерів, від чого залежить фортеця шлюбних уз. Підготовленість до шлюбу є підготовленість до міжлюдських спілкування та співпраці, що в свою чергу передбачає високу моральну культуру. Вміння пристосуватися до звичок, рисам характеру іншої людини, розуміння його душевних рухів і станів - найважливіший показник підготовленості людини до шлюбу. Отже, морально-психологічна підготовленість до шлюбу означає сприйняття людиною цілого комплексу вимог, обов'язків, соціальних стандартів поведінки, якими регулюється сімейне життя. Зрозуміло, морально-психологічна підготовленість юнаків та дівчат до шлюбу повинна бути частиною загального виховання людини. Коли ми говоримо про підготовку молоді до шлюбу, то, перш за все, слід визначити, які побутові навички та вміння, які знання необхідні людині для того, щоб він міг успішно організувати своє життя [3].
Таким чином, на сьогоднішній день роль сім'ї як найважливішого центру субкультури рік від року зростає. Саме їй притаманна функція відтворення моралі, передачі культурних традицій, засвоєння етнокультурних цінностей. Духовно-моральний стан студентських сімей характеризується орієнтацією на збереження та збагачення загальнолюдських і соціальних цінностей, різноманітністю і глибиною інтересів і потреб, прагненням до самовдосконалення та вихованню гармонійно розвиненої підростаючого покоління.
Висновки
Юність - це надзвичайно значимий період в житті людини. Вступивши в юність підлітком, молода людина завершує цей період істинної дорослістю, коли він дійсно сам визначає для себе свою долю.
У кожному соціумі, відповідно до їх нормами і правилами існує поняття сім'ї, сімейних або шлюбних відносин. Рано чи пізно за залицяннями молодої людини, слідують більш складні особистісні стосунки, що призводять до створення...