А і Англія.
Велике значення для Нідерландів мали міжнародні зв'язки голландських монополій. Так, величезну роль в житті країни грали чотири міжнародних концерну: В«Ройял Датч-ШеллВ» (Англо-голландська нафтова компанія), В«ЮніліверВ» (англо-голландський концерн по виробництву маргарину, мила і технічних жирів), АКЮ (голландсько-германська компанія з виробництва штучного шовку; з 1969 р. АКЗО) і голландсько-американський концерн В«ФіліпсВ».
Необхідність у капіталовкладеннях пояснювала надання державних субсидій іноземним компаніям (з 1967 р.) при створенні нових підприємств, при цьому американський капітал займав домінуюче місце.
Процеси концентрації та централізації виробництва у зв'язку з посиленням західноєвропейської інтеграції відбувалися в хімічній, металообробної та текстильної галузях, а також в банківській сфері.
У сільському господарстві був взято курс на вільний міжнародний ринок. Це вело, з одного боку, до масового руйнування дрібних господарств, а з іншого - до інтенсифікації та проникненню високорозвинених технологій в цю сферу. У ЄЕС Нідерланди займали перше місце з експорту цілого спектру сільськогосподарської продукції (Тваринництво, овочівництво, садівництво, квітникарство). p> У внутрішньополітичному сфері найбільш сильні позиції займала Католицька народна партія (КНП), спиралася у своїй діяльності як на католицьке духовенство, так і на державних чиновників. Програма КНП, що базувалася на положеннях папських соціальних енціклйках, заявляла про переродження капіталізму в В«народний капіталізм В», виступала заВ« систему участі в прибутках В», ратувала за В«Гармонійний союзВ» робітників і роботодавців. p> Другою за впливом була Партія праці (ПТ), програма якої була в чому схожа з програмою КНП. p> Внутрішньополітична життя була досить нестійка, що виражалося в частій зміні кабінетів, поки не було сформовано об'єднання у виборчу федерацію В«Християнсько-де-мократіческое акціяВ», куди увійшли три партії: КНП, протестантські Антиреволюційна партія і Християнсько-історичний союз. Ця федерація висунула ідею В«третього шляху між соціалізмом і капіталізмомВ» - такого соціального устрою, в якому ринкова економіка поєднувалася б з В«Принциповими основами демократичної держави і плюралістичного суспільства В». Нова конституція 1983 підтвердила курс правлячих партій. p> Основою економіки Люксембургу залишалася чорна металургія. По видобутку руди і виплавки чавуну і сталі на душу населення Люксембург міцно утримував перше місце в світі. Оскільки споживання продукції металургійної промисловості всередині країни не перевищувало 1-4%, то відповідно 96-99% йшло на експорт. Однобокість економіки І її експортний характер посилили залежність Люксембургу від іноземного капіталу, особливо від американського і західнонімецького.
60-70-і рр.. характеризуються розширенням банківської діяльності в країні, що було пов'язано з розвитком західноєвропейської інтеграції.
Християнсько-соціальна народна партія (ХСНП), програма якої фактично не відрізнялася від інших клерикальних партій Бенілюксу, залишалася провідною партією Люксембургу. Коаліції ХСНП чергувалися поперемінно з Люксембурзькій соціалістичної робочої партією (Л УРП) і Демократичною партією (Д П). p> Незважаючи на те що лідируюча ХСНП та інші прихильники В«атлантизмуВ» і вірності НАТО виступали за збереження військової повинності, в 1967 р. палата депутатів прийняла закон про скасування обов'язкової військової повинності і формуванні армії з добровольців.
У цілому ж внутрішньополітична ситуація в Люксембурзі відрізнялася більшою стабільністю, що, безумовно, пов'язано з одним з найвищих рівнів життя у Західній Європі. p> 3. Міжнародне положення В«малих країнВ» Європи
Країни Бенілюксу усіма силами продовжували підтримувати всі проекти поглиблення західноєвропейської інтеграції. Вони увійшли в Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС) з моменту його заснування в 1951 р. У 1955 р. конференція міністрів закордонних справ країн ЄОВС прийняла В«Меморандум БенілюксуВ» про принципи економічної інтеграції, який був складений за проектом голландського міністра Бейена. У 1957 р. було утворено Європейське економічне співтовариство (ЄЕС). Брюссель і Люксембург стали столицями Єдиної Європи, розмістивши ряд її установ і організацій. У цьому ж році три країни створили Економічний союз для узгодження своєї сільськогосподарської політики. Необхідно відзначити, що В«європеїзмВ» означав тільки економічну інтеграцію, а й зміцнення військово-політичного союзу країн Бенілюксу.
Однак поряд зі прагненням до зміцнення своїх позицій у Європі шляхом інтеграції, країни Бенілюксу залишалися вірними принципам В«атлантизмуВ». p> В«АтлантичнаВ» орієнтація найбільш чітко простежується в Бельгії, у столиці якої розташовуються військові штаби НАТО. Вірна принципам НАТО, вона відправила до Кореї свої війська. У 1962 р. уряд Бельгії уклало з урядом США уго...