Переважна релігія - вірмено-григоріанська, почасти вірмено-католицька.
VII. Індійська група представлена ​​у нас, не рахуючи торговців-індусів, що заходять у Туркестан, тільки циганами, які з'явилися в Європі в XIV ст. і мова яких (В«ромВ») - індійського походження, як вважають, з Сінда. У великому числі вони живуть в Бессарабії, але зустрічаються всюди в Р. від Закавказзя (боша і карачі) і Туркестану (люлі) до Фінляндії і Архангельської губ., А також і в Сибіру. p> семитических мови у нас майже не мають живих представників, так як мало хто колонії арабів в Середній Азії та Дагестані вже ніде, здається, не зберегли свого мови. Мова Магомета вживається серед мусульман тільки як мова Корану, а почасти й для офіційного листування (напр. в Дагестані). До семітам повинні бути зараховані ще євреї, хоча семітичними мова серед них зберігся тільки у священних книгах та літератури. Кажуть євреї на зіпсованому говіркою німецького мови (ашкеназім), а караїми - на кримсько-татарською мовою. Власне євреїв у нас, ймовірно, близько 4 мли.; вони переселилися, особливо з XV в., з Німеччини в Польщу, Зап. край і Малоросію. Відомо, втім, що євреї були вже в древньому Києві та що єврейську релігію прийняв навіть хозарський каган. Ці древні євреї прийшли, ймовірно, з Сирії та Малої Азії через Кавказ. Відносний відсоток євреїв в Європ. Р. більше, ніж у сусідніх Австрії та Румунії, хоча років 20 тому тому налічувався 1 єврей на 19 жит. в Румунії, 1 на 25 в Австрії (в Галичині 1:9, у Відні 1:15), 1 на 27 в Європ. Р. У деяких містах Зап. краю євреї складають 25-55% усього населення. Поширення євреїв по решті частинам імперії обмежене законом про єврейської осілості (див. Євреї). Караїмів налічується всього близько 4 1/2 тис., особливо в Сімферопольському і Феодосійському у. Таврійської губ. Особливе становище займають мови кавказькі, на яких говорять багато народності, які підходять з фізичного типом до семітам і арійцям. Порівняльне ставлення цих мов мало з'ясовано. Їх розділяють звичайно на північну і південну групи. До останньої належить мова грузинська (Картвелі), на якому і на споріднених йому говірками кажуть грузини (близько 400 тис., головним чином у Тифліській губ., в Карталинии і Кахетії), імеретіни і курійци (у Кутаїської губ. - близько 500 тис.), аджарці та ін (в Батумському окр., 60 тис.), інгілойци (9 тис., в Закатальського окр.), Мінгрельци (у Кутаїської губ.) і лази (у Батумському окр.; тих і інших близько 220 тис.), грузини-горяни Тифліській губ., Хевсури, пшави і велика частина Тушино (близько 20 тис.), всього близько 1300 тис. Північну групу поділяють на східну (лезгини), середню (Чеченці; їх іноді з'єднують з лезгинами в одну групу) і західну (черкеси і абхазці). Лезгини (в Дагестані) поділяються, у свою чергу, на ряд племен; головне з них - аварці, потім йдуть кюрінци, казі-кумики, або лаки, даргинці, табасаранци, удіни (почасти отатарівшіеся) та ін (всього близько 600 тис.). За своїм походженням населення Дагестану взагалі змішане; в середовищі його збереглися ще перекази про осідаючих тут колоніях грузин, вірмен, євреїв, греків, арабів і т. д. Чеченці розпадаються на власне чеченців (гірських - у Аргунській окр. і площинних - у Грозненському окр. Терської обл.), Ічкерінцев (у Веденському. окр.), інгушів (в Владикавказькому окр.) кістін (у Тіонетском і Душетському у. Тифліській губ.; Всього бл. 200 т.); до них же зараховують частина Тушино. Західна підгрупа була колись більш численна й налічувала до 1/2 мільйона, але після підкорення Зап. Кавказу значна частина складали її племен пішла до Туреччини. Група ця розпадається на: 1) адиг (черкеси; близько 170 т.), до яких належать: кабардинці (у Терської обл., у басс. р. Малки і по прав. березі Тереку), бжедухі, а раніше були ще шапсуги, бесленейци, мохоші, теміргойци та ін; 2) асега або абхазці (близько 60 тис.) - в приморській смузі, між Чорним морем і передгір'ями Гол. хребта, а абазінци - в південно-сх. частини Кубанської обл.; Сюди ж належали убикі та ін
Найважливішу роль після арійських мов грають у Росії мови урало-алтайські. Їх поділяють на уральську і алтайську гілки. До першої відносяться мови фінські, угорські і самоїдський. Фінські мови (і племена) поділяються на: а) західні, або прибалтійські, б) приволзькі і в) прикамских. Прибалтійські фіни населяють Фінляндію і Прибалтійський край. До складу їх входять: 1) Лопарі, колишні, мабуть, найдавнішими насельниками Фінляндії, де вони поширилися колись до Ладозького і Онезького озер, але потім були відтіснені фінами до північ. Самі себе вони називають самє, країну - Самееднам. Від первісної батьківщини лопарей сталося, ймовірно, і назва Фінляндії у фінів - Суомі (древнерусск. В«СумВ»). Норвежці називають ЛОП Арей - фінами, а фінів - квена; В«ФінмаркВ» означає, вл...