льне, так і житлове законодавство. З одного боку, відмова від виїзду з житла, що належить колишньому чоловікові, є порушенням права власності на дане майно: власник позбавлений можливості користуватися житлом на свій розсуд. Це є підставою для подачі негаторного позову. З іншого боку, порядок захисту права власності на житло визначено житловим законодавством [20].
Відповідно до цивільного законодавства на вимогу однієї із сторін договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду тільки:
1) при істотному порушенні договору іншою стороною;
2) в інших випадках, передбачених Цивільним кодексом або іншими законами.
Істотним визнається порушення договору однією зі сторін, яке тягне для іншої сторони така шкода, що вона значною мірою позбавляється того, на що мала право розраховувати при укладенні договору.
У разі шлюбного договору істотні його порушення на стадії виконання трапляються не дуже часто, навіть у разі спору про майні. Зазвичай розірвання шлюбного договору бажає та ж сторона, яка і готова його порушити. Тобто потерпіла сторона якраз і прагне до виконанню договору другою стороною [21].
Однак може бути й таке: шлюбним договором сторони домовилися, що один чоловік надає право користування певним майном, що належить йому, а другий - робить те ж саме в щодо свого майна. Якщо з плином часу один з подружжя стане перешкоджати другому чоловікові користуватися його майном, то той може в судовому порядку вимагати розірвання шлюбного договору.
Відповідно до ст. 451 ЦК істотне зміна обставин, з яких сторони виходили при укладенні договору, є підставою для його зміни або розірвання, якщо інше не передбачено договором або не випливає з її суті.
Зміна обставин визнається істотною, коли вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це розумно передбачити, договір взагалі не був би ними укладений або був би укладений на значно відрізняються умовах.
Наприклад, якщо подружжя домовилося, що в разі припинення шлюбу належить їм квартира перейде у власність одного з подружжя, а другий отримає від першого грошову компенсацію, а незабаром будинок, в якому знаходилася зазначена квартира, в результаті стихійного лиха був зруйнований, то така зміна умов буде істотним [22].
У таких випадках подружжя повинні провести переговори про необхідність зміни шлюбного договору, але якщо до угоди вони не прийшли, те відповідно до п. 2 ст. 451 ЦК договір може бути розірваний, а в певних випадках змінений судом на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що такої зміни обставин не відбудеться;
2) зміна обставин викликано причинами, які зацікавлена ​​сторона не могла подолати після їх виникнення при тому ступені турботливості та обачності, яка від неї була потрібна за характером договору та умовами обороту;
3) виконання договору без зміни його умов настільки порушило б відповідне договору співвідношення майнових інтересів сторін і спричинило б для зацікавленої сторони така шкода, що вона в значній мірі втратила б того, на що мала право розраховувати при укладенні договору;
4) із звичаїв ділового обороту або суті договору не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Звичайно, такі вимоги закону складні для звичайних людей, тому в тому випадку, якщо на думку одного з подружжя ситуація з майновим становищем сім'ї кардинально зміниться лась, то варто обговорити зі другим чоловіком питання про зміну шлюбного договору, а в разі відмови - проконсультуватися у досвідченого юриста.
В цілому положення ст. 451 ЦК більшою мірою спрямовані на врегулювання майнових відносин у підприємницькій сфері, ніж у сфері сімейних відносин. Тому при визначенні необхідності зміни або розірвання шлюбного договору слід в першу чергу оцінювати зміни в матеріальному або сімейний стан подружжя. До таких змін можна віднести: втрату працездатності одним з подружжя, народження дитини (Дітей), загибель цінного майна, переїзд одного або обох подружжя в іншій регіон (країну) і т.д.
Відповідно до ст. 44 СК шлюбний договір може бути визнаний судом недійсним повністю або частково з підстав, передбачених Цивільним кодексом для недійсності угод.
Суд може також визнати шлюбний договір недійсним повністю або частково на вимогу одного з подружжя, якщо умови договору ставлять цього чоловіка надто несприятливе становище. Умови шлюбного договору, що порушують інші вимоги п. 3 ст. 42 СК, нікчемні [23].
В
Висновок
Отже, ми дали поняття шлюбного договору, розглянули місце шлюбного договору в системі юридичних фактів сімейного права, визначили суб'єктів, предмет, форму шлюбного договору, розглянули зміст шлюбного договору, а також порядок укладення, зміни та розірвання шлюбного договору.
З усього вищевикладеного можна зробити наступні висновки. p> Діюча формул...