і і зажадало від виробників виставити устаткування на вільний продаж.
Під час другої світової війни уряд США активно використовувало так звані контракти з фіксованою рентабельністю. Це забезпечувало ще один важливий стимул для розвитку орендного бізнесу, тому що в більшості контрактів урядовим підрядчикам дозволялося встановлювати певний рівень прибутковості стосовно витрат. Ці підрядчики розуміли, що велика частина їхніх товарів або послуг необхідна уряду, лише поки йде війна, і що, цілком ймовірно, контракти не будуть відновлені після її закінчення.
Таким чином, промисловці стикалися з ризиком не встигнути відновити свої витрати на обладнання, придбане для виконання конкретного урядового проекту. Крім того, спеціалізовані верстати і машини узагалі могли мати дуже обмежену ринкову вартість у мирний час. Урядові підрядчики усвідомили, що оренда промислового устаткування на термін, обмежений договором підряду (на противагу покупці), мінімізує ризик. У тих випадках, коли потрібні великі спеціалізовані машини та інструменти, сам уряд повинен виступати перед підрядчиками в ролі орендодавця.
В цей же час став швидко нарощувати масштаби лізинговий бізнес, пов'язаний з транспортними засобами. У 30-ті роки Генрі Форд ефективно використовував оренду для розширення збуту своїх автомобілів. Проте В«законним батьком В»автомобільного лізингового бізнесу вважається Золлі Френк - торговий агент з Чикаго, який на початку 40-х років першим запропонував довгострокову оренду автомобілів.
У Росії з поняттям "лізинг" познайомилися під час другої світової війни, коли в 1941 - 1945 роках по lend - lease здійснювалися постачання американської техніки. p> Однак справжня революція в орендних відносинах відбулася в Америці на початку 50-х років нашого століття. В оренду стали масово здаватися засоби виробництва: технологічне устаткування, машини та механізми, судна, літаки і т.д. Уряд США, оцінивши це явище, оперативно розробив і реалізувало державну програму його стимулювання.
Комерційні банки США почали брати участь у лізингових операціях на початку 60-х років. Розширенню лізингового бізнесу сприяло прийняте в 1971 році рішення Ради керуючих Федеральної резервної системи, дозволило банкам засновувати дочірні фірми для здачі в оренду обладнання, а потім і нерухомості.
У країнах континентальної Європи лізингові компанії стали створюватися в першій половині 60-х рр. XX в. p> На сьогоднішній день в Західній Європі склалася наступна структура лізингового ринку. На першому місці за обсягом лізингових операцій знаходиться лізинг автомобілів; на другому - промислове обладнання; далі йдуть комп'ютери та офісне обладнання; транспортні засоби виробничого призначення, судна, літаки, залізничні вагони і локомотиви. p> 1.2 Поняття лізингу, його значення
У Федеральному Законі "Про лізинг" дається таке визначення лізингу Лізинг - вид інвестиційної діяльності з придбання майна і передачі йо...