нього чинника"), а також застосування поняття В«інтеграціяВ» в якості процесу (тривалого) можна говорити про регіональної економічної інтеграції країн, що розвиваються як тенденції.
1.2 Передумови і умови регіональної економічної інтеграції арабських країн
Друга половина ХХ ст. стала часом прояви нових тенденцій в процесі економічного зближення країн Північної Африки і Близького Сходу. Цьому об'єктивно сприяє ряд об'єднуючих факторів і тенденцій загальносвітового характеру - інтернаціоналізація та глобалізація світового господарства, а також і специфічних, притаманних саме цьому регіону (історичних, етно-демографічних, культурно-релігійних, геополітичних і економічних) особливостей.
Географічна близькість арабських держав, наявність спільних кордонів і історично сформованих економічних зв'язків сприяє розвитку і зміцненню внутрішньорегіональних господарських зв'язків.
Умови економічного розвитку цієї групи країн (як внутрішні, так і зовнішні) також ставлять їх перед необхідністю посилення господарської взаємодії та інтенсифікації процесів регіональної економічної інтеграції, що представляється життєво необхідним для вирішення зберігаються і виникаючих соціально-економічних завдань.
Програми економічної реорганізації у цих країнах широко здійснюються протягом останніх 30 років (багато - спільними зусиллями) і мають ряд позитивних наслідків, зокрема, має місце зростання обсягів виробництва обробної промисловості, сільського господарства, розвиток туризму, збільшення приватного сектора, припливу прямих іноземних інвестицій і т. д.
Однак порівняльний аналіз рівнів, динаміки, пропорцій і найважливіших факторів розвитку країн сабвее в контексті глобальних змін у світовій економіці показує, що вони переживають чималі труднощі.
У цьому зв'язку на базі прийнятих міжурядових рішень представляється можливим визначити основні завдання регіональної економічної інтеграції арабських країн, тобто теоретичного (і прагматичного) підходу до вирішення актуальних завдань національного розвитку. [6]
1. Необхідність зміцнення політичної єдності і створення взаємопов'язаних галузей національних господарств. При цьому підкреслюються спільні внутрішньо-і зовнішньоекономічні інтереси, а також загальні небезпеки (наприклад, загроза зовнішньої агресії);
2. Необхідність постійної модернізації національної економіки, переходу від традиційного до сучасному виробництву, використання доходів від нафти для закупівель сучасних машин і технологій державами регіону. Для цього використовувати інвестиції приватних підприємств і держави і державні плани розвитку. Заохочувати імпорт іноземної робочої сили. p> 3. На стику 1980-х і 1990-х рр.. відбулася зміна концепції розвитку: державна монополія поступово поступалася місцем режиму відкритої, ліберальної економіки. [7] Наприклад, в ОАЕ була проведена часткова приватизація, в національне господарство були допущені прива...