иду, близького по своєму походженням. У літературі прийнято замість слів В«заміна хромосомВ» вживати В«Заміщення хромосомВ». Тому отримані таким шляхом форми називаються заміщеними лініями. Інший методичний прийом полягає у введенні (впровадженні) в геном певного виду або сорту якої додаткової пари хромосом іншого виду рослин, які визначають розвиток ознаки, відсутнього у першого виду. Якщо таке введення пари додаткових хромосом вдається здійснити, то отримані форми називають доповненими лініями.
Метод гаплоїдів
Дуже перспективний, заснований на вирощуванні гаплоїдних рослин з подальшим подвоєнням хромосом. Наприклад, із зерен кукурудзи вирощують гаплоїдні рослини, що містять 10 хромосом, потім хромосоми подвоюють і отримують диплоїдні (10 пар хромосом), повністю гомозиготні рослини всього за 2-3 роки замість 6 - 8-річного інбридингу.
Отримання поліплоїдних залишків
Також важливим методом хромосомної інженерії є отримання поліплоїдних залишків в результаті кратного збільшення хромосом. Подробиці методу описані вище. h2> 3.2 Генна інженерія.
Під генною інженерією зазвичай розуміють штучний перенесення потрібних генів від одного виду живих організмів (бактерій, тварин, рослин) в інший вид, часто дуже далекий за своїм походженням. Щоб здійснити перенесення генів (або трансгенезу), необхідно виконати наступні складні операції:
- виділення з клітин бактерій, тварин або рослин тих генів, які намічені для перенесення. Іноді цю операцію замінюють штучним синтезом потрібних генів, якщо такий виявляється можливим;
- створення спеціальних генетичних конструкцій (векторів), у складі яких намічені гени будуть впроваджуватися в геном іншого виду. Такі конструкції крім самого гена повинні містити всі необхідне для управління його роботою (промотори, термінатори) і гени-В«репортериВ», які будуть повідомляти, що перенесення успішно здійснений;
- впровадження генетичних векторів спочатку в клітину, а потім в геном іншого виду та вирощування змінених клітин в цілі організми (регенерація).
На малюнку (Додаток 1, рис. 1.) показана одна з схем отримання гена, що кодує потрібний нам білок. На першому етапі з клітин виділяють і-РНК. Потім на ній, як на матриці, синтезують нитка компліментарної їй ДНК (к-ДНК). Завдяки цьому виходить гібридна ДНК-РНК-молекула. Після видалення РНК з цієї молекули на що залишилася одноцепочечной ДНК здійснюють синтез другої нитки. В результаті виникає повноцінна молекула ДНК. p> Використовуючи спеціальні ферменти, її вбудовують в кільцеву ДНК плазмід (позахромосомних молекул ДНК), які виконують роль переносника потрібного гена. На останньому етапі плазміди зі вставкою вбудовуються в бактеріальну хромосому. У ній перенесений ген людини, тварини, рослини або іншого мікроорганізму починає працювати, і в бактеріальної клітці накопичується необхідний білок, залишається лише виділити його з бактеріальної маси. Таких бактерій розмн...