Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Контрольные работы » Практичне застосування положень Римського публічного та приватного права

Реферат Практичне застосування положень Римського публічного та приватного права





то не досягли 25 років), над гультяями . Різниця між опікою і піклуванням виражалося в порядок діяльності опікуна та піклувальника. Опікун формальним актом згоди (auctoritatis interpositio) надає юридичну силу операціях, до вчинення яких підопічний не здатен; піклувальник ж висловлює свою згоду (consensus) неформально, можливо навіть неодночасно з угодою. p align="justify"> У найдавніші часи опіка встановлювалася в інтересах не підопічного, а осіб, які були його найближчими спадкоємцями за законом. Її основним завданням була охорона майна підопічного в інтересах його спадкоємців. Тому порядок покликання до опіки (якщо піклувальник не був призначений у заповіті) збігався з порядком закликання до спадкоємства, тобто опікуном був найближчий агнат підопічного.

У найдавніше час опіка представляла собою не обов'язок опікуна, а його право, точніше - влада опікуна над майном і особистістю підопічного, близьку за змістом до влади paterfamilias.

Однак поступово права опікуна починають розумітися як засіб для здійснення його обов'язків. Ці зміни, тісно пов'язані з послідовним ослабленням родових зв'язків, поступово перетворюють поняття опіки як влада в поняття опіки як громадської повинності (munus publicum). p align="justify"> У зв'язку з цим, поряд з двома зазначеними вище порядками встановлення опіки (у силу агнатичної спорідненості з підопічним і за заповітом paterfamilias), виникає третій порядок - призначення опікуна державою.

Так як більше не залишилося інших родичів, то дід є найближчим агнатом.

) Багатий вольноотпущеннік щоб підтримати матеріально свого патрона доручив йому стягнути суму боргу з одного з своїх клієнтів з розрахунком поділити гроші навпіл з патроном. Таке судове представництво оформлялося у римлян договором доручення. Патрон стягнувши борг вирішив привласнити собі гроші повністю. Відпущеник подав позов претору судді В«з дорученняВ» проти свого патрона прокуратора. Чи правильно він вчинив? Що відповісти претор? Чи слід було подати позов: а) зі злого умислу, б) про злодійство, в) про обман.

Відповідь:

У Книзі 1 Інституцій Гая вказується, що:

. По тому ж самому закону XII таблиць опіка над вольноотпущенниками і вольноотпущенніцей належить патронам та їх дітям. Ця опіка називається також законною, не тому, щоб в названому законі полягало спеціальну постанову, що стосується цієї опіки, але тому, що внаслідок тлумачення змісту закону вона розуміється абсолютно так, як якщо б була введена буквою закону. Бо внаслідок того самого, що до спадщини вільновідпущеників і вольноотпущенніцей, померлих без заповіту, закон закликає патронів і їхніх дітей, древні юристи думали, що закон хотів, щоб і опіка належала їм, так як тим же агнатам, яких закон закликає до спадщини, він наказує теж бути опікунами.


Назад | сторінка 6 з 26 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Батьки і діти: права, обов'язки, опіка та піклування. Трудове законода ...
  • Реферат на тему: Організаційно-правові засади опіки і піклування на прикладі відділу опіки т ...
  • Реферат на тему: Юридичні факти та їх склад у сімейному праві. Поняття спорідненості і влас ...
  • Реферат на тему: Аналіз проблеми визначення та класифікації прав, здійснюваних при розпорядж ...
  • Реферат на тему: Процедура призначення пенсій за законом, про трудові пенсії і закону по дер ...