кову військово-адміністративну систему. Все населення (900 тис. чол.) Розділено на 10, 100 і т.д. загонів. З моменту метушня-ия монголи вели агресивну і загарбницьку пів-ку. У 1223 р. - перше зіткнення між Рус. і монг. (Битва на річці Калка-пораж-е рус.). Грудень 1237-вторгнення м-т. у пн-сх. Русь (онук Чингіза-Батий -19 років). У 1240 р. нове вторже м-т на князівства і землі південної Русі (узятий штурмом Київ, зруйнований). Після цього вторже-я в 2-ій пол. 13 в. продовж-ся щорічні вторгнення в межі рус. Земель. Так.образом Русь розгромлена, принижена, опинилася в завис-ти (250 років) від Золотої Орди. p align="justify"> Наслідки монголо-татарської залежності.
Незліченні лиха принесло народам Русі монголо-татарське завоювання. Як смерч пройшли полчища Батия. Були розорені тисячі селищ, перебиті і відведені в полон сотні тисяч людей. Після навали Батия (1237 -1241 рр..) Монголо-татари в перебігу другої половини XIII в., Не менше 15 разів вторгалися в Півночі Східну Русь, приносячи нові розорення і спустошення. Такі міста як Муром, Рязань, Суздаль були розорені тричі, а Переяславль - Залеський - чотири рази. p align="justify"> Стале над Руссю після 1243 монголо-татарське іго викликало демографічну кризу в країні, затримало її економічний, соціальний, політичний і культурний розвиток. В економічному плані особливо сильно постраждали міста, міське ремесло. Багато галузей ремесла зникли. Майже на ціле сторіччя припинилося в містах кам'яне будівництво. Були порушені як внутрішні, так і зовнішні економічні зв'язки. p align="justify"> У соціальному плані гальмувався розвиток феодальних відносин. Значна частина старших і молодших дружинників, князів і бояр загинула в боротьбі із загарбниками. Внаслідок цього різко скоротилося світське вотчинне землеволодіння. Стримувало розвиток феодальних відносин і збереження холопства, широке використання холопів в вотчинном господарстві. p align="justify"> У політичному відношенні ярмо сприяло поглибленню політичної роздробленості. У другій половині XIII в. виникає ряд нових князівств, вони в свою чергу також дробляться на уділи. p align="justify"> Куликовська битва.
вересня 1380 на Куликовому полі, що перебуває на правому березі Дону при впадінні в нього річки Непрядви, відбулася битва між об'єднаним російським військом і монголо-татарської раттю, яке увійшло в історію як Куликівська битва. На чолі російських військ стояв Великий князь Дмитро Іоаннович, татарської раттю командував хан Мамай. У російське військо увійшли дружини більше 20 князівств: всього понад 150 тисяч вершників. Після поєдинку Пересвіту і Челубея, монголи налетіли на Передовий полк росіян. Почалася кривава січа, яка тривала кілька годин. p align="justify"> Російські війська стійко витримували удари ординців. У критичний для російських момент в бій був введений Засадний полк, що знаходився у Зеленій діброві. Це вирішило результат бою. Підтримані новими силами російські війська перейшли в наступ. Ординські загони здригнулися і почали тікати. Мамай з невеликим загоном також втік з поля битви. Куликовська битва мала величезне значення для Русі: вона показала можливість боротьби і перемоги над монголо-татарами і стала початком звільнення Русі від ординського іга. p align="justify"> Битва на Калці
травня 1223 недалеко від річки Калки об'єднана російсько-половецька рать зустрілася з основними силами монголо-татар. Відсутність єдиного командування, неузгодженість дій і чвари між князями визначили трагічний для російських полків і половців результат битви. Успіх галицько-волинських дружин Мстислава Удатного і молодого Данила Романовича Галицького, що потіснили на початку битви бойові ряди монголо-татар, не був підтриманий іншими князями. Що не витримали удару монгольської кінноти половці в паніці втекли з поля бою, засмутивши ряди російських воїнів. Київський князь Мстислав Романович, що ворогував з Мстиславом Удалов, зміцнився з численним полком осторонь від бою, на пагорбі, і до кінця битви залишався стороннім спостерігачем розгрому російських полків. На третій день облоги табору монголами Київський князь, повіривши обіцянці одного з воєначальників Батия, Субедея, відпустити його на Русь, склав зброю, але був по-звірячому вбитий разом з іншими князями і воїнами. З берегів Калки повернулася лише десята частина російської раті. Такої поразки Русь ще не знала. br/>
Квиток 8
Особливості розвитку Російських земель у складі Російсько-Литовської гос-ва 13-17 ст.
Розповсюджувалася владу литовських князів, причому процес проникнення в російське середовище цієї влади був поступовим. Литовські князі затверджуються на столах в деяких російських містах. Явище це нагадує поява на Русі кількома століттями раніше Рюриковичів. Натиск на Русь стає інтенсивніше після того, як литовському князю М...