історії середньовічної Іспанії та літературно-історичні дослідження В«Пісні про мого СідаВ» До числа останніх відноситься найбільш ранній з використаних наукових праць - стаття П. Грановського В«Іспанський епосВ», представляє собою відгук на книгу Дозі про історичне Сіде, в якій французький вчений, спираючись на арабські джерела, розвіяв витав над Сідом ореол героя і В«викривВ» його як жадібного й кровожерного завойовника. Повністю потрапивши під вплив ідей Дозі і поширивши його висновки і на епічного Сіда, російський вчений констатував, що Сід В«був не що інше, як сміливий, мало піклувався про дотримання статутів лицарської честі В»іВ« здійснював подвиги з любові до чужого добра В». Зрештою Грановський приходить до висновку, що В«чесність і правдолюбство не рахувалися на Піренейському півострові в епоху Сіда необхідним приладдям феодального воїна В». Подібних же поглядів на історичного Сіда дотримувався і інший російський учений минулого століття - В. К. Піскорський. p> Такий сверхкритический підхід щодо Сіда довгий час був пануючим. Кінець цьому поклали праці видатного іспанського історика і філолога Рамона Менендес Підаля. Його перу належать кілька фундаментальних досліджень В«Пісні про мого СідаВ», а також цілий ряд статей, присвячених різним аспектам вивчення цього пам'ятника іспанської літератури. Мабуть, найбільш відомий його працю про Сіде - В«Іспанія Сіда В», присвячений історії Іспанії другої половини XI століття. p> Серед всіх історичних джерел, використовуваних автором для реконструкції політичної історії та суспільних інститутів Іспанії того часу, епічні оповіді про Сіде займають особливе місце. Сід для автора - великий національний герой, видатний учасник Реконкісти. Р. Менендес Підаль ретельно досліджує родинні та придворні зв'язку Сіда, склад його дружини, взаємини з королем і володарями мусульманських князівств. Предметом особливої вЂ‹вЂ‹уваги іспанського вченого є історичність повідомлень В«Пісні про СідаВ» щодо першого, невдалого шлюбу дочок Сіда, про яких немає згадок в інших джерелах того часу. На його думку, в основі даних, наведених у поемі, цілком могло лежати реальна історична подія. p> Деякі статті Менендес Підаля були видані у перекладі на російську мову. Різку антіарістократіческой спрямованість поеми дослідник розглядав як вираз В«демократичного кастильського духуВ», який символізував боротьбу народу проти привілеїв вищої знаті. Носії ідеї рівності в поемі, по думки Менендес Підаля, виступає король: саме йому головний герой довіряє свою помсту за образу, завдану від карріонскііх інфантів. Покірність королю, яку Сід зберігає навіть будучи вигнаним з Кастилії, втілює в собі звеличену в поемі ідею васальної вірності, довіри і відданості монарху як главі держави. p> Певну близькість поглядів Менендес Підаля виявляють статті російського вченого А, А. Смирнова, присвячені іспанському епосу. Велике значення дослідник зраджує визначенню того соціального шару, в надрах якого народилися виражені в поемі...
