на нервова система.
Вже при першому зіставленні типології У. Шелдона з типологією Е. Креч-міра очевидні збіги між Ендоморф і пікніками, атлетами і мезомор-фамі, ектоморфов і астеніка.
Інше нововведення Шелдона складалося в кількісній оцінці кожного компонента в кожному конкретному людині. У свій час необхідність цього усвідомлював і Кречмер, коли в рамках кожного типу темпераменту він виділяв три підтипи. Шелдон довів цю ідею до логічного кінця, запропонувавши процедуру суб'єктивного шкалювання за семибальною шкалою, де 1 представляла абсолютний мінімум вираженості даного компонента, а 7 - абсолютний максимум. Наприклад, індивід, соматотип якого оцінювався як 4-6-1, має приблизно середню ступінь Ендоморф, високий ступінь мезоморфа і повна відсутність ектоморфов.
Вивчивши особливості темпераменту й особистості осіб, віднесених до того чи іншого соматотипу, Шелдон встановив значущі зв'язки між тими чи іншими компонентами статури і В«первинними компонентами темпераментуВ» (табл. 1).
Таблиця 1 Співвідношення соматотипа і темпераменту за У. Шелдон
Соматотип
Ендоморф
мезоморфа
ектоморфов
Тип темпераменту
вісцеротонія
соматотонія
Церебротонія
Кожен тип темпераменту характеризувався 20 рисами (див. табл. 2). При цьому кожна риса оцінювалася по 7-ми бальній шкалі, що, в кінцевому рахунку, дозволяло оцінити темперамент за допомогою кількісного індексу (за аналогією з індексом соматотипа). Так індекс крайнього вісцеротоніка склав 7-1-1, крайнього соматотонік - 1-7-1, а крайнього церебротонікі - 1-1-7.
Таблиця 2 Шкала темпераменту по У. Г. Шелдону
вісцеротонія
соматотонія
Церебротонія
1. Розслабленість в поставі і рухах
1. Впевненість у поставі і рухах
1. Стриманість манер і рухів
2. Любов до комфорту
2. Любов до фізичних навантажень і пригод
2. Надмірна фізіологічна реактивність
вісцеротонія
соматотонія
Церебротонія
3. Уповільнені реакції
3. Енергійність
3. Підвищена швидкість реакції
4. Любов до їжі
4. Потреба в рухах і задоволення від них
...