вплив зі снодійним ефектом.
У міжнародному журналі експериментального і клінічного гіпнозу, видаваному в Філадельфії, описаний спосіб запровадження стан гіпнозу з допомогою використання гіпервентиляції легень (глибокого дихання). Зміна парціального тиску СО у крові, яке з'являється через 3-5 хвилин після інтенсивного дихання, супроводжується зміною збудливості нервової системи, і це полегшує процес гіпнотизування. Після введення в стан гіпнозу починається лікувальне навіювання з метою усунення певних симптомів і переживань і поліпшення самопочуття. У свій час професор Чолаков створив так званий метод гіпнотичного трансу: пацієнтові пропонувалося знову пережити події, які послужили причиною його хвороби. По суті цей процес являє собою гіпнотично задану сповідь. Добре відомо, що неодноразово пережите подія поступово втрачає свою яскравість, в той час як пригнічений, неотреагированное, цю яскравість зберігає. У такому випадку діє психологічний механізм заспокоєння, викликаний душевним одкровенням. Аналогічне вплив надає і церковна сповідь. p> Існують нечисленні ситуації, в яких з об'єктивних і суб'єктивним показаннями не слід застосовувати гіпноз. Розрізняють абсолютні і відносні протипоказання. Абсолютні протипоказання: тут мова йде про ситуаціях, в яких гіпноз застосовувати заборонено: шизофренія, епілепсія, старече недоумство. Відносні протипоказання - ситуації, в яких застосування гіпнозу не рекомендується: гіпотонія, релігійні переконання, недостатня внутрішня готовність, схильність до вибухових реакцій, важкі дефекти інтелекту.
Властивості гіпнозу
Багато людей уявляють собі гіпноз як глибокий транс, свого роду несвідоме стан, в якому стають доступними самі глибинні шари психіки. Однак подібна глибина гіпнозу досягається лише приблизно у 20% пацієнтів. Більшість же з них досягають гіпнозу лише середньої глибини, чого, однак, цілком достатньо для забезпечення контакту з підсвідомістю і ефективного навіювання.
В основному прийнято розрізняти три ступені глибини гіпнозу:
1. Легкий гіпноз (стан легкого розслаблення, при якому свідомість повністю активно. У цьому стані пацієнт вже може приймати і виконувати прості навіювання - гіпноз в стані неспання);
2. Гіпноз середньої глибини (розслаблення стає більш глибоким, свідомість майже неактивно, виконуються всі навіювання, які не суперечать структурі особистості);
3. Глибокий гіпноз (повне розслаблення, свідомість повністю відключено. Виконується навіть абсолютно нелогічні уселянні. Після зняття гіпнозу у пацієнта про нього не залишається ніяких спогадів).
Згідно досвіду відомого на сьогоднішній день німецького лікаря і гіпнотизера Курта Теппервайн, всіх пацієнтів можна розділити на наступні чотири групи:
- 28 відсотків: досягають стану легкого гіпнозу;
- 52 відсотка: досягають стану гіпнозу середньої глибини;
- 17 відсотків: досягають стану глибокого гіпноз...