е бути спрямована на благодійні потреби, надання допомоги театральним колективам, організацію художніх виставок та інші цілі.
Отже, наявність чистого прибутку, що створює стимулюючі умови господарського розвитку підприємства, є важливим чинником подальшого зміцнення і розширення підприємницької діяльності.
Різні організаційно-правові форми підприємницької діяльності (індивідуальний підприємець, державне підприємство, акціонерне товариство і т.д.) зумовлюють і відповідний порядок розподілу отриманих від цієї діяльності фінансових результатів. Позитивний фінансовий результат, отриманий від господарської діяльності індивідуального підприємця, є підприємницьким доходом і після остаточних розрахунків з бюджетом надходить повністю в його розпорядження. p align="justify"> Позитивний фінансовий результат, отриманий від господарської діяльності різних акціонерних товариств, складає їх валовий прибуток і виступає об'єктом оподаткування податком на прибуток (дохід). Тільки після цього вона надходить у розпорядження суспільства і є об'єктом розподілу. p align="justify"> Залежно від методу мобілізації початкового капіталу для функціонування підприємства (у вигляді часток або у вигляді акцій) у російському законодавстві розрізняють звичайні акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю.
Проблеми розподілу прибутку актуальні для всіх видів товариств з тією лише різницею, що в господарській практиці товариств з різними видами відповідальності застосовуються, як правило, два способи її розподілу: прямий і комбінований. У фінансовій практиці акціонерних товариств існує безліч методів дивідендних виплат, характер порядку цих виплат більш обмежений і застосовується більш складний підхід до дивідендної політики. Це пов'язано з тим, що число власників такого акціонерного товариства, як правило, набагато перевищує чисельність власників товариств з обмеженою відповідальністю. p align="justify"> При розподілі прибутку найважливіше значення має вибір способу (методу) розподілу прибутку та визначення пропорцій розподілу прибутку на реінвестування (політика розвитку, розширення виробництва) та виплату дивідендів (рис. 1.2).
В
Рис. 1.2 Спрощена схема розподілу прибутку звітного періоду
Виділяють такі методи розподілу прибутку, як фондовий і бесфондовий.
Бесфондовий метод найчастіше використовують малі організації. У цьому випадку розподіл прибутку відбивається безпосередньо у фінансовому плані безпосереднім її розподілом за окремими напрямками. Підприємство повинно скласти кошториси витрачання фондів споживання і накопичення у вигляді доповнення до фінансового плану. p align="justify"> Розподіл чистого прибутку може бути здійснене за допомогою утворення спеціальних фондів: фонду накопичення, фонду споживання і резервних фондів. Фондовий метод використання прибутку припускає роз...