клад, особливості характеру людини, його розум, тобто внутрішні блага, дані природою, і соціальні зовнішні блага: репутація, комунікабельність тощо
Економічні блага можна розділити і за способом задоволення потреб - на споживчі, службовці безпосередньо для задоволення потреб, та інвестиційні, використовувані для виробництва інших благ, тобто ресурси.
Економічні блага також бувають благами коротко термінового користування {не більше року) і благами тривалого користування (більше року).
За ступенем подільності економічні блага поділяються на подільні, призначені для індивідуального споживання і виступають у вигляді достатньо малих одиниць, доступних індивідуальним покупцям, і на неподільні, призначені для суспільства в цілому, що складаються з великих одиниць, які не можуть бути продані індивідуальним покупцям.
Економічні блага також можуть бути замінюють один одного (блага-субститути), тобто володіють подібним набором характеристик і властивостей, що дозволяють задовольняти одну й ту ж потреба або доповнюють один одного (комплементарні блага), тобто володіють такими характеристиками, які можуть задовольнити будь-яку потребу тільки в комплекті з іншим благом.
5. Проблема вибору оптимального рішення
У будь-якій ситуації при виникненні хоч якої-небудь незначної проблеми будь-якому суб'єкту ринку, будь то виробник або споживач, доводиться приймати якесь рішення, яке або призводить до не обходимо результату (тобто до максимального доходу), або ні. Природно, до позитивного результату призводять тільки вірні або оптимальні рішення.
Вибір оптимального рішення - це своєрідна управлінська задача, спрямована на досягнення максимального результату шляхом компромісу між величиною витрат і сумою очікуваного прибутку при допустімомуров не ризикують. При виборі оптимального рішення прагнуть одночасно і до максимізації прибутку, і до мінімізації рівня економічного ризику.
Максимізація прибутку - Це отримання найвищої суми прибутку з можливих в діючих умовах і при сформованій ситуації шляхом здійснення певних організаційно-технічних заходів і дій. Звичайно мова в даному випадку йде про балансову (валовий) прибутку, тобто прибутку, отриманого підприємством у розглянутий період часу, або про маржинальної, тобто прибутку, утвореної як різниця між виручкою від реалізації і прямими виробничими витратами з виробництва та реалізації проданої продукції.
Мінімізація економічного ризику - це зведення ступеня ризику до самого незначного рівня в сформованих умовах шляхом здійснення заходів, спрямованих на передбачення економічних подій, і аналізу ситуації на ринку.
В ідеалі всі ризики повинні бути мінімізовані, тог да підприємство зможе проявити велику свободу дій і отримати більший прибуток. Однак іноді отримання більшої, прибутку, навпаки, пов'язане з підвищеним ризиком, тобто чим вище ризик, тим більший прибуток можна отримати, але при цьому, природно,...