ом В«Люблю і поважаю молодість тому, що свою пам'ятаюВ». p align="justify"> Життя в селі протікала неквапливо й розмірено, але вже 17 березня 1862 Н.І. Пирогов призначений керівником професорського інституту з підготовки молодих вчених. Він виїхав до Німеччини, де пробув 4 роки (Гейдельберг, Берлін). У Гейдельберзі у Н.І. Пирогова виникло рішення узагальнити свій військово-польової досвід. У 1864 р. на німецькій мові і в 1865 р. російською мовою видаються В«Почала загальної військово-польової хірургії, узяті зі спостережень військово-госпітальної практики і спогадів про Кримську війну і кавказької експедиціїВ» у двох частинах: Цього фундаментальній праці Н. І. Пирогова та у створеному пізніше праці «³йськово-лікарська справа і приватна допомога на театрі війни в Болгарії і в тилу діючої армії 1877-1878 рр..В» Вперше в історії медицини сформульовані основи військово-польової хірургії. p align="justify"> У 1866 р. Н.І. Пирогов повертається у Вишню, де побудував лікарню на 8 ліжок і аптеку. Він багато оперує в своєму селі і, судячи по щоденнику, вельми задоволений результатами. p align="justify"> У 1870 р. на прохання Товариства Червоного Хреста він виїжджає на театр франко-пруської війни, де знайомиться з організацією допомоги пораненим.
Після 7 років життя в селі в 1877 р. Н.І. Пирогов виїхав на театр російсько-турецької війни, де перебував з вересня 1877 по березень 1878 Після повернення у Вишню Н.І. Пирогов протягом 1 року написав четверте класичний твір з військово-польової хірургії: «³йськово-лікарська справа і приватна допомога на театрі війни в Болгарії і тилу діючої армії 1877-1878 рр..В». Цією книгою вчений завершив свої праці з військово-польової хірургії. У ній було дано визначення війни як травматичної епідемії. Тут чітко прозвучав головний висновок - дотримання принципу ощадного лікування з відмовою від широкого виробництва первинних ампутацій, висунуто нову пропозицію про евакуацію поранених залізничним транспортом. p align="justify"> травня 1879 Н.І. Пирогов почав останню працю В«Щоденник старого лікаряВ». Людина в кінці життєвого шляху заново переглядає прожите, відверто говорить про свої помилки. p align="justify"> Критичне ставлення до своєї діяльності, до своїх праць - одна із самих чудових особливостей Н.І. Пирогова як ученого і клініциста. p align="justify"> Філософські погляди Н.І. Пирогова, його світогляд неодноразово були предметами розбору у зв'язку з В«Щоденником старого лікаряВ». Суперечливість своїх суджень усвідомлював сам учений: В«Я знаю, що мій світогляд не має тієї фактичної підкладки, яка в наш час потрібно від всякого серйозного роздумуВ». p align="justify"> В«Час, - писав Н.І. Пирогов, - обговорить і оцінить краще нашого і наші переконання, і наші дії, а ми утішимо себе тим, що і тут на землі, де все проходить, є для нас одне неразрушимое - це панування ідей. І тому якщо ми вірно служили ідеї, яка за нашим твердим переконанням вела нас до істини шляхом жит...