кретні люди.
Існування окремих представників людства виражається поняттям індивід . Індивід - це одиничний представник людського роду, конкретний носій всіх соціальних і психологічних рис людства: розуму, волі, потреб, інтересів. Поняття індивід в цьому випадку вживається в значенні конкретна людина . При такій постановці питання не фіксуються як особливості дії різних біологічних факторів (вікових особливостей, статі, темпераменту), так і відмінності соціальних умов життєдіяльності людини. Однак повністю абстрагуватися від дії цих факторів неможливо. Очевидно, що існують великі відмінності між життєдіяльністю дитини і дорослої людини, людини первісного суспільства і більш розвинених історичних епох. Щоб відобразити конкретно-історичні особливості розвитку людини на різних рівнях його індивідуального та історичного розвитку, поряд з поняттям індивід використовують і поняття span> особистість . Індивід у даному випадку розглядається як відправний момент для формування особистості від вихідного стану для онто - і філогенезу людини, особистість - підсумок розвитку індивіда, найбільш повне втілення всіх людських якостей.
Особистість є об'єктом вивчення ряду гуманітарних наук, насамперед, філософії, психології та соціології. Філософія розглядає особистість з точки зору її становища у світі як суб'єкта діяльності, пізнання і творчості. Психологія вивчає особистість як стійкою цілісності психічних процесів, властивостей і відносин: темпераменту, характеру, здібностей, вольових якостей. Соціологічний же підхід виділяє в особистості соціально-типове. Основна проблематика соціологічної теорії особистості пов'язана з процесом формування особистості та розвитку її потреб у нерозривному зв'язку з функціонуванням і розвитком соціальних спільнот, вивченням закономірного зв'язку особистості і суспільства, особи і групи, регуляції та саморегуляції соціальної поведінки особистості. p align="justify"> Соціологія в цілому містить безліч теорій особистості, які відрізняються один від одного кардинальними методологічними установками. Особистість як суб'єкт соціальних відносин, насамперед, характеризується автономністю, певним ступенем незалежності від суспільства, здатної протиставити себе суспільству. Особиста незалежність пов'язана з умінням володарювати над собою, а це, у свою чергу, припускає наявність у особистості самосвідомості, тобто не просто свідомості, мислення і волі, а здатність до самоаналізу, самооцінці, самоконтролю. Самосвідомість особистості трансформується в життєву позицію. Життєва позиція являє собою принцип поведінки, заснований на світоглядних уст...