Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Розробка прикладного алгоритму моделювання випадкових величин

Реферат Розробка прикладного алгоритму моделювання випадкових величин





ьний введення/виведення). Для їх використання файл conio.h також слід підключити до програми за допомогою директиви # include. p align="justify"> Форматований висновок даних

Функція printf () (прототип міститься у файлі stdio.h) забезпечує форматований висновок. Її можна записати в наступному формальному вигляді:

рrintf ("керуюча рядок", аргумент _1, аргумент _2, ...);

Керуюча рядок містить компоненти трьох типів: звичайні символи, які просто копіюються в стандартний вихідний потік (виводяться на екран дисплея); специфікації перетворення, кожна з яких викликає висновок на екран чергового аргументу з подальшого списку; керуючі символьні константи.

Кожна специфікація перетворення починається зі знака% і закінчується деяким символом, що задає перетворення. Між знаком% і символом перетворення можуть зустрічатися інші знаки у відповідності з наступним форматом:

% [ознаки] [шіріна_поля] [точність] [F | N | h | l | L] c_n

Необов'язкові параметри в специфікації перетворення:

В· ознака мінус (-) вказує, що перетворений параметр повинен бути вирівняний ліворуч в своєму полі;

В· ознака плюс (+) вимагає виведення результату зі знаком;

В· рядок цифр, що задає мінімальний розмір поля (ширина поля). Тут може так само використовуватися символ *, який теж дозволяє задати мінімальну ширину поля і точність представлення виведеного числа;

В· крапка (.), що відокремлює розмір поля від подальшої рядки цифр;

В· рядок цифр, що задає максимальне число символів, що виводяться, або ж кількість цифр, що виводяться праворуч від десяткового дробу у значеннях типів float або double (точність);

В· символ F, що визначає покажчик типу far;

В· символ N, що визначає покажчик типу near;

В· символ h, визначальний аргумент типу short int (використовується разом з символами перетворення d, i, о, u, х, Х);

В· символ l, який вказує, що відповідний аргумент має тип long (у разі символів перетворення d, i, о, u, х, X) або double (у разі символів перетворення е, Е, f, g, G);

В· символ L, який вказує, що відповідний аргумент має тип long double (використовується разом з символами перетворень е, Е, f, g, G);

В· символ #, який може зустрічатися перед символами перетворення g, f, е і перед символом х. У першому випадку завжди буде виводит...


Назад | сторінка 6 з 11 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Пристрій перетворення аналогових сигналів двійковий код і його перетворення ...
  • Реферат на тему: Символ і мова як структура і межа поля психоаналізу
  • Реферат на тему: Сумісність і перетворення типів даних
  • Реферат на тему: Представлення і перетворення інформації в ЕОМ
  • Реферат на тему: Розробка програм перетворення форматів двійкових даних і сортувань в машинн ...