домості громадян.
По-третє, права людини - це не юридична догма, не соціальний фетиш. Їх не можна абсолютизувати і відривати від реального життя, від розумної людини. У ряді міжнародно-правових та внутрішньодержавних документів допускаються обмеження деяких прав і свобод зважаючи громадської безпеки, екологічної рівноваги і т.п. У законодавстві ФРН, Франції, Італії встановлюються допустимі межі приватної власності, підкреслюється необхідність її використання в інтересах суспільства. У Швейцарії вільний продаж і купівля землі обмежена міркуваннями доцільності. Наприклад, землі сільськогосподарського призначення при заміні власника не можуть використовуватися за іншим призначенням. p align="justify"> четверте, прав людини обов'язково кореспондують обов'язки. Відповідність прав і свобод людини юридичним обов'язкам є одним з важливих умов їх успішної реалізації [14, 195]. br/>
Глава 2. Гарантії здійснення прав і свобод людини та громадянина
.1 Гарантії прав і свобод людини. Поняття і класифікація
Важливим засобом захисту прав і свобод людини є гарантії. Вони є системою норм, принципів і вимог, що забезпечують процес дотримання прав і законних інтересів людини. Призначенням гарантій є забезпечення сприятливих умов для реалізації конституційно закріпленого статусу людини. Таким чином, гарантії є засобом, що забезпечує перехід від передбачених конституцією можливостей до реальної дійсності. Ефективність гарантій залежить від рівня розвитку загально-правових принципів, стану економіки, рівня розвитку демократичних інститутів, реальності політичної системи суспільства, наявності системи досконалих законів у державі, ефективності механізмів реалізації законоположень, ступеня правової свідомості, правової культури населення, узгодженості інтересів населення та суспільства в цілому і наявність високоефективного органу конституційного контролю [18, 281].
Гарантії являють собою систему узгоджених факторів, що забезпечують фактичну реалізацію та всебічну охорону прав і свобод людини.
Різноманіття факторів, що забезпечують реальність прав і свобод, визначає різноманітність їх гарантій. Поширеною в юридичній літературі є класифікація гарантій за наступними критеріями:
З практичних напрямками:
а) загальні, що охоплюють всю сукупність об'єктивних і суб'єктивних факторів, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини, їх захист і відновлення у разі порушення.
У свою чергу, загальні гарантії класифікують за сферами суспільних відносин на:
Економічні, складових спосіб виробництва, існуючі форми власності, наявність ринкових відносин, економічну свободу громадян, вільний вибір форм і видів трудової діяльності, наявність різноманітних форм підприємницької...