діяльності тощо;
Політичні, до яких належить діяльність держави, представництво політичних інтересів інститутами політичної системи, наявність реально діючих інститутів безпосередньої та представницької демократії, можливість населення звертатися за захистом прав у спеціальних органів держави тощо;
Організаційні, що характеризуються як реально діючі повноваження органів держави, посадових осіб і громадських об'єднань щодо створення необхідних для реалізації прав і свобод умов;
б) спеціальні гарантії, які визначаються як система юридичних засобів, що сприяють процесу реалізації, захисту та відновлення прав і свобод суб'єктів права, їх змістом є надання государственно-владної загальнообов'язковості як правам людини, так і їх захисту. Юридичні гарантії мають конституційну і законодавчу форми закріплення. Так, основними конституційними гарантіями є: оскарження в суді рішень органів держави і посадових осіб; право на відшкодування збитків, заподіяних незаконними рішеннями осіб або органів, що діють від імені держави; право на правову допомогу; можливість отримувати інформацію про зміст прав і обов'язків; принцип презумпції невинності людини; можливість обмеження конституційних прав і свобод.
За характером гарантії класифікують на:
а) норми і принципи матеріального і процесуального права, в процесі реалізації забезпечують реальність прав і свобод людини;
б) судовий захист порушених прав і свобод та можливість їх судового оновлення;
в) контроль за дотриманням законодавчими, виконавчими та судовими органами положень Конституції про права і свободи людини і громадянина. Важливе значення у сфері парламентського контролю належить Уповноваженому з прав людини;
г) відповідальність за порушення прав і свобод людини, поширюється на всіх суб'єктів права без винятку.
За ступенем поширеності гарантії класифікують на:
а) національні (внутрішньодержавні), які закріплюються нормами національного законодавства та гарантуються державою. Вони, у свою чергу, існують як: державний захист прав і свобод людини, проголошений у. 3 Конституції України і визначений як обов'язок держави здійснювати правове регулювання прав і свобод, а також забезпечувати правовими засобами дотримання, виконання та захист прав і свобод; судовий захист прав людини, є демократичним, об'єктивним і справедливим засобом вирішення питань, пов'язаних з правами і свободами людини і громадянина; право людини на самозахист, що дозволяє суб'єктам захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими, не забороненими законом, засобами;
б) міжнародні, що встановлюються міжнародними актами з прав людини (закріплюють стандарти прав людини) і забезпечують можливість кожному ...
