винятково рожевий колір. Тому у людини з'являються пасивні суїцидні висловлювання типу «жити не варто», «все в минулому», «ніколи не повернути того, що було» [16].
У віці від 65 до 75 років можливе виникнення суіцідоопасних вікових депресій, а людей похилого старше 75 років постійно переслідує думка - піти з життя самому.
Разом з тим автор І.Г. Малкіна-Пих переконана, що самотність - це не однозначне поняття для пізньої дорослості. Воно не пов'язане з життям у самітництві. Автор посилається на американських дослідників, які з'ясували, що літні люди, здатні обходиться без сторонньої допомоги в побуті, краще, ніж молоді, пристосовані до життя на самоті. Переживання самотності пов'язано з когнітивної оцінкою якості та задоволеністю людьми, своїми соціальними зв'язками.
Самотність - це соціально-психологічний стан, що характеризується звуженням або відсутністю соціальних, професійних, емоційних та інших контактів. Самотність можливо в результаті часткової (самотність удвох) або повної ізоляції від оточуючих. У деяких випадках особистість добровільно обирає самотність в силу об'єктивних і суб'єктивних причин. Самотність може бути і вимушеною формою життя, у випадках, коли у людини відсутні близькі, єфізичні нестачі, інвалідність, а також з причини віддаленості місця проживання. Більш гостро переживається придбане, тимчасове самотність, яке настає в результаті втрати близьких, рідних, друзів у зв'язку з їх відходом з життя, зміною місця проживання або гострої конфліктної ситуації [2; c.77].
Самотність як психологічне поняття і навіть філософсько-етичне відображають нашу дійсність і реалії соціальної роботи, адже літні люди, особливо самотні, відчувають численні труднощі і проблеми.
У цьому параграфі ми познайомилися з науковими діячами, такими як Роберт С. Вейс, В.В. Колков, І.Г. Малкіна-Пих і д.р. які розглядали дану проблему, дізналися на які типи можна розділити літніх людей, типи самотності, і дали визначення поняттю самотності.
1.2 Соціальні та медичні проблеми самотніх літніх людей
Якщо вище ми розглянули самотність як психологічне поняття і навіть філософсько-етичне, то в цьому питанні під словосполученням «самотні літні люди» розуміються люди, що живуть без сім'ї. Ми говоримо, що літні люди взагалі вразлива категорія населення, а самотні в особливості, так як мало хто може допомогти їм вирішити проблеми.
Самотність виражається, перш за все, в різних психічних станах (депресія, розпач, комплекс неповноцінності), може також виражатися в відхиляється (наприклад, пияцтво).
Потреба в підтримці свого здоров'я дуже насущна. Тільки близько 20% літніх людей можуть вважатися практично здоровими. У середньому кожен представник старшого покоління має 5-8 хронічних захворювань, які нерідко зумовлюють не лише обмеження можливостей життєдіяльності, а й інвалідність (за даними з різних регіонів, інвалідами є від 33 до 78% літніх людей) [7; c.49].
Рівень захворюваності самотніх літніх людей в 2 рази, а в старечому віці в 6 разів вище, ніж серед осіб більш молодого віку. Потреба людей старшого віку в амбулаторно-поліклінічної допомоги в 2-4 рази вище, ніж в осіб, які не досягли пенсійного віку. Якість здоров'я (обумовлений показниками захворюваності, інвалідизації...