/>
.2 Нормативне регулювання міжнародних розрахунків
Порядок проведення розрахунків за імпортовані і експортовані товари регламентуються законодавством відповідної країни, а також підпорядковується міжнародним правилам документарного оформлення та оплати платіжних документів.
До основних нормативних документів, що регулюють міжнародні розрахунки можна віднести:
Міжнародні правила по тлумаченню торгових термінів (ІНКОТЕРМС - 2010), метою яких є розробка зводу міжнародних правил тлумачення найбільш часто зустрічаються в зовнішній торгівлі торгових термінів;
Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів (UCP 600) застосовуються до всіх документарних акредитивів (включаючи резервні акредитиви). Вони є обов'язковими для всіх зацікавлених сторін при відсутності прямо вираженого угоди про інше;
Міжнародна стандартна банківська практика (ISBP) з перевірки документів за документарними акредитивами, версія 2007р.;
Уніфіковані правила по інкасо (URC 522) застосовуються до всіх інкасо, коли посилання на ці Правила включена в текст «інкасових інструкцій» і будуть обов'язковими для всіх згадуваних там сторін, якщо інше не обумовлено спеціально або якщо інше не міститься в положеннях національного, державного чи місцевого законодавства і / або регулювання, від яких не можна відступити;
- Уніфіковані правила для гарантій на першу вимогу (редакція 1992 р., публікація МТП N 458) застосовуються до будь-якої банківської гарантії або доповненню до неї, яку гарант зобов'язався видати і в якій зазначено, що вона складена в відповідності із правилами (публікація МТП N 458) і обов'язкова для всіх сторін у гарантійному зобов'язанні, якщо інше прямо не вказано в гарантії або доповнення до неї;
- Женевський Однаковий Закон про чеках;
Женевська Конвенція про єдиний Закон про простий і переказний векселі.
У вітчизняній практиці, крім вищевказаних документів, також використовуються закони, затверджені внутрішнім законодавством Російської Федерації і нормативні акти Центрального Банку:
- Федеральний закон від 10.12.2003 N 173-ФЗ (ред. від 07.02.2011) «Про валютне регулювання та валютний контроль» (Прийнятий ГД ФС РФ 21.11.2003) (з ізм. Та доп., Вступають в силу з 18.02.2011), метою якого є забезпечення реалізації єдиної державної валютної політики, а також стабільності валюти Російської Федерації та стабільності внутрішнього валютного ринку Російської Федерації як факторів прогресивного розвитку національної економіки та міжнародного економічного співробітництва;
Федеральний закон від 08.12.2003 N 164-ФЗ (ред. від 08.12.2010) «Про основи державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності» (Прийнятий ГД ФС РФ 21.11.2003) визначає засади державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності, повноваження Російської Федерації і суб'єктів Російської Федерації в галузі зовнішньоторговельної діяльності з метою забезпечення сприятливих умов для зовнішньоторговельної діяльності, а також захисту економічних і політичних інтересів Російської Федерації;
Федеральний закон від 02.12.1990 N 395-1 (ред. від 15.11.2010, із змінами. 07.02.2011) «Про банки і банківську діяльність»;