язаних з вивченням складних динамічних систем (наприклад, споруд, транспортних засобів).
Особливу увагу фінансової стійкості приділялася в економічній теорії. Тут фінансова стійкість використовувалася як одне з понять економічної рівноваги. Різні соціально-економічні школи визначали свої концепції макроекономічної рівноваги.
Як наукова категорія економічна фінансова стійкість відображає сутність особливого стану господарської системи в складному ринковому середовищі, що характеризує гарантію цілеспрямованості її руху в сьогоденні і прогнозованому майбутньому.
Фінансова стійкість комерційного банку - це здатність банку в динамічних умовах ринкового середовища чітко й оперативно виконувати свої функції, користуватися довірою клієнтів, забезпечувати надійність вкладів юридичних і фізичних осіб і своїх зобов'язань по короткостроковому і довгостроковому обслуговуванню клієнтів, постійно вдосконалювати технологію і організацію внутрішньобанківської і міжбанківської діяльності, забезпечуючи, в кінцевому рахунку, необхідну ефективність результатів роботи як в інтересах своїх акціонерів, кредиторів і клієнтів, так і з метою розвитку російської економіки в цілому" .
Фінансова стійкість як економічну категорію необхідно розглядати в значенні рівноважного стану.
Дослідження наукової літератури в області стійкості дозволило сформулювати наступне визначення стійкості комерційного банку.
П од економічної фінансова стійкістю комерційного банку слід розуміти здатність комерційного банку досягати рівноважного стану в існуючій економічній середовищі і утримувати даний стан протягом відносно тривалого періоду часу в умовах впливу змінюються зовнішніх і внутрішніх факторів. Нестійкий комерційний банк не повертається до стану рівноваги, з якого він з тих чи інших причин вийшов, а безперервно віддаляється від нього або здійснює близько нього неприпустимо великі коливання.
Найважливішою характеристикою загальноекономічного змісту стійкості будь-якого підприємства, в тому числі і банку, є її структурна многосложность, обумовлена ??безліччю факторів її визначальних. Існує ряд складових економічної стійкості:
- фінансова стійкість,
- якість,
- конкурентоспроможність продукції,
- конкурентоспроможність технологічних укладів,
- ефективність виробничої і комерційної діяльності,
- інноваційність господарювання,
- гнучкість конструкції підприємства,
- здатність до диверсифікації виробництва та продукції, відтворювальна комплексність.
Специфіка діяльності комерційних банків диктує необхідність абсолютно іншої класифікації складових стійкості. Виділяються наступні структурні складові загальноекономічного змісту стійкості комерційного банку:
- капітальна фінансова стійкість,
- комерційна чи ринкова фінансова стійкість,
- функціональна фінансова стійкість,
- організаційно-структурна фінансова стійкість
- фінансова стійкість.
Капітальна фінансова стійкість комерційного банку базується на величині власного капіталу. Величина власного капіталу банку є одним з основних джерел і чинників сталості конкурентної сили банку, визначає масштаби діяльності банку, можливості погасити збитки, достатність обсягу грошової маси для задоволення вимог про видачу вкладів. Власні ресурси банку являють собою також найважливіший страховий фонд для покриття боргів у випадку банкрутства і джерело фінансування розвитку банківських операцій. Капітал забезпечує банку резерви, достатні для адекватних дій в будь-яких непередбачених обставинах, і допомагає уникнути неплатоспроможності в процесі адаптації до умов, що змінюються. Тому банківські законодавства у країнах з ринковою економікою вимагають, щоб комерційні банки мали строго певну кількість капіталу як умова розгортання банківської діяльності. З іншого боку, і самі банки прагнуть нарощувати свій капітал як умова стратегічної стійкості в конкурентній боротьбі.
Основу ринкової (комерційної) стійкості банку становить міра його встроенности в інфраструктуру ринкових відносин: ступінь і міцність зв'язків у взаєминах з державою; участь у міжбанківських відносинах; системоутворююча значимість для банківської сфери економіки в цілому, тобто наявність відносин і зв'язків, що забезпечують властивість цілісності; контроль певної частки фінансових потоків у країні; тривалість і якість відносин з кредиторами, клієнтами та вкладниками; тіснота взаємозв'язку грошового капіталу банку з реальним сектором економіки; соціальна значимість комер...