Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Динаміка елементів систем криогенного забезпечення

Реферат Динаміка елементів систем криогенного забезпечення





х, розташовується між третім і четвертим перетинами теплообмінника, рахуючи від входу в апарат. Як випливає з графіка на рис. 9, в цій зоні значення коефіцієнта тепловіддачі максимально, далі по довжині теплообмінника убуває одночасно зі зменшенням.


Рис. 9. Зміна коефіцієнта тепловіддачі прямого і зворотного потоків по довжині теплообмінника нижньої дросельної ступені


Таким чином, отримані дані щодо розподілу коефіцієнтів тепловіддачі прямого і зворотного потоків досить достовірно відображають процеси, що протікають в теплообміннику нижньому ступені охолодження. На тепловий режим низькотемпературної ступені охолодження певний вплив має низькотемпературний нагнітач VI, застосовуваний для створення необхідного рівня розрідження над поверхнею киплячого гелію у ванні теплообмінника V (див. Рис. 8). Ступінь розрідження в теплообміннику навантаження буде визначатися напірної характеристикою нагнітача, яка повинна бути підібрана таким чином, щоб забезпечувалася нормальна робота нагнітача при змінних теплових навантаженнях на низькотемпературну ступінь охолодження.

Напорная характеристика нагнітача з достатньою точністю може бути апроксимована поліномом виду


,


де?- Відношення тисків; Gпр - приведена витрата речовини; A, B, C - постійні величини, що підбираються за характеристикою нагнітача; e - показник ступеня, що приймається в діапазоні 2 ... 4.

Витрата гелію через нагнітач розраховуємо за допомогою наступного виразу:


,


де G0 - витратний коефіцієнт нагнітача; p, T - тиск і температура на вході в нагнітач; p0, T0 - тиск і температура на виході з нагнітача.

Як випливає з виразів (20) і (21), розрахункова витрата гелію через нагнітач залежить від ряду структурних коефіцієнтів, тому методом їх варіювання забезпечується необхідна холодопродуктивність ступені охолодження.

Для моделювання видаткової характеристики криогенного нагнітача використовуємо процедуру NAGNET, в якій за виразами (20) і (21) визначаємо параметри криогенного нагнітача.







Для зручності запису розрахункових виразів при аналізі було прийнято, що цифрові індекси у символів, що позначають матеріальні, енергетичні потоки і параметри стану гелію, відповідають нумерації вузлових точок на рис. 8. Індекс «нуль» означає вихідний режим.

Статичні характеристики ступені охолодження визначаємо відповідно до блок-схемою на рис. 10.

Розрахунок починаємо за даними блоку 1 з визначення параметрів парогенеруючої поверхні і видаткової характеристики нагнітача VI, для чого за процедурами програми Термодинамічне поле (блок 2), CRPS (T6O), FAZA2 (P3) і FAZA2 (P60) обчислюємо параметри гелію в характерних точках апарату V (див. рис. 8, б) і витрата гелію G60.

Далі за процедурою DROSL (P4, T4, P6) визначаємо енергетичний стан потоку гелію G40 і статичну холодопродуктивність ступені охолодження:


,


де G60 - витрата гелію, відкачуваного криогенним нагнітачем (в статиці дотримується рівність G40=G60); ? G - частка пара, що утворився при дроселюванні насиченою рідини у вентилі II; r0 (p60) - теплота пароутворення гелію при тиску p60.

За відомим тиску p70 і параметрам в точці 6 (див. ріс..8) за процедурою SCONST визначаємо значення T70 і h7s, а потім обчислюємо питому роботу нагнітача:



і ентальпію гелію в точці 7:


.


Розрахунок параметрів в елементах ступені охолодження, що працюють в температурному діапазоні T1=10 К і T80, провадиться в блоці 6 з використанням методу послідовних наближень. Спочатку по заданому значенню температури T2 за процедурою DROS (P1, T2, P8) розраховується енергетичний стан гелію в точці 3 (див. Рис. 8), а далі з рівнянь матеріального і теплового балансу з використанням процедури TH (P9, H9, T9) визначаються витрата речовини потоку G9 і параметри стану зворотного потоку на вході в апарат I. Стан гелію в точці 2 (див. рис. 8) уточнюється в блоці 6 на черговому кроці ітерації, у блоці 7 зіставляється отримане значення T2 із заданою точністю розрахунку. У разі задоволення умові збіжності рішення розрахунок статичного режиму закінчується, результати виводяться на друк і служать вихідними даними для аналізу динамічних режимів роботи ступені охолодження.

Розглянемо результати розрахунків статичних параметрів ступені охолодження.

Значення параметрів гелію в апараті I (див. рис. 8): T20=5,31 К; T90=5,17 К; T100=9,86 К; різниця температур? T=T1 - T100=0,14 К; витрата гелію G100=G90=6,979 г/с.

Значення параметрів криогенного нагнітача та апарату V (див. рис. 8): ступінь стиснення гелію становить 2,743; витрата гелію G60=4,004 г/с; питома робота Дж/г; ...


Назад | сторінка 6 з 8 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Спектр атома гелію
  • Реферат на тему: Автоматизація системи зливу гелію
  • Реферат на тему: Розробка системи зливу рідкого гелію
  • Реферат на тему: Використання дефектів, що виникають при імплантації водню або гелію, для фо ...
  • Реферат на тему: Система охолодження двигунів. Порядок усунення різних несправностей в сист ...