твом: це були мінерали, вироби з каменю, слонової кістки, сандалового дерева з Індії, інших азіатських країн, в колекцію входило також збори анатомічних препаратів голландського анатома Рюйша. Доповнював унікальне зібрання величезний Готторпський глобус - своєрідний маленький планетарій, всередині якого можна було спостерігати рух зоряного неба. Цей незвичайний подарунок Петро отримав в Європі від герцога Голштиньского.
Невеликий Літній палац не міг стати справжнім сховищем для унікальної колекції: дуже скоро відведений для неї приміщення стало тісним. Кабінет курйозів вирішили перевести в окрему будівлю. Новим музейним приміщенням в 1718 році стали так звані Кікінов палати - будинок, конфіскований у опального вельможі Олександра Васильовича Кікіна. Тепер з'явилася можливість вільно розставити всі цінні предмети колекції, так, що їх можна було розглядати. Перший російський музей став публічним, сам цар добре знав всі предмети колекції і любив їх показувати.
У Кікіних палатах розмістився не тільки музей: сюди ж привезли царську бібліотеку рідкісних книг, як російських, так і на іноземних мовах. Тут же з'явилася перша хімічна лабораторія.
Прагнучи до того, щоб рідкостей в музеї ставало все більше, Петро видав спеціальний указ, в якому говорилося: «Якщо хтось знайде в землі або на воді якісь старі речі, а саме: каменья незвичайні, кістки людські або скотинячі, риб'ячі або пташині, не такі, як у нас нині є ..да зело великі чи малі перед звичайними, також старі написи на камінні, залозі або міді ... raquo ;. З усієї Росії в музей стали надходити нові експонати, в ті, хто бував за кордоном, повинні були привозити дивовижні предмети звідти.
Петро по-справжньому пишався своїм дітищем і хотів, щоб перший російський музей знаходився в центрі столиці, поруч з урядовими будівлями. Оскільки за життя Петра міським центром планували зробити Васильєвський острів, саме тут в 1718 почалося році будівництво нової будівлі Кунсткамери. Існує легенда, нібито Петро, ??гуляючи по березі острова, зауважив незвичайну сосну: її стовбур був химерно зігнутий. Петро назвав дерево монстром, наказав спиляти сосну і зберегти її незвичайну частина, а на тому місці, де вона росла, побудувати нову будівлю музею.
Автором проекту будівлі Кунсткамери прийнято вважати архітектора Г. Маттарнові, хоча багато дослідників вважають, що над цим проектом працювали й інші архітектори. На жаль, сам Петро не встиг побачити будівлю Кунсткамери закінченням: будівництво йшло дуже повільно. Колекції з Кікіних палат в нову Кунсткамеру перевели в 1726 році. Спеціальне приміщення на третьому поверсі відвели для величезного Готторпского глобуса.
У 1724 році, коли була заснована Петербурзька Академія наук, Кунсткамера увійшла до її складу.
Відкриття Кунсткамери в комплексі з бібліотекою в новому чудовому будинку стало важливою подією для країни. По суті, ще ніде в Європі не було нічого подібного. Кунсткамера стала справжньою окрасою молодий столиці та місцем, куди неодмінно намагалися привести всіх важливих гостей Петербурга.
Підстава Петергофа
У 1704 році почалося будівництво фортеці Кроншлот (Кронштадт) на острові Котлін, і Петру часто доводилося приїжджати туди. Дорога йшла спочатку по суші, уздовж південного берега Фінської затоки, а потім по морю. Для відпочинку царя в 30 кілометрах від Петербурга влаштували мизу, яка отримала назву Петергоф - Laquo; Петров двір raquo ;. Через кілька років на березі затоки цар вирішив будувати парадну заміську резиденцію, яка стала іменуватися також - Петергоф .
За задумом Петра весь грандіозний комплекс споруд Петергофа повинен був стати своєрідним пам'ятником перемозі Росії над Швецією, адже і сама резиденція знаходилася на березі Фінської затоки, відвойованого у шведів.
У 1714 році на природній терасі, яка височіла над берегом, почалося будівництво палацу, внизу перед ним мав розкинутися величезний прекрасний парк зі ставками й фонтанами. Петро з великою увагою стежив за будівельними роботами, збереглися власні начерки і креслення царя, в яких він сам визначив композиційний план Нижнього парку. По суті, цей план і був здійснений: від затоки до тераси з головним Петергофським палацом вів канал, деливший парк на дві майже симетричні частини. По цьому каналу гості, які припливали в Петергоф по затоці, могли так само по воді на своїх судах підійти до самого підніжжя палацу. Тераса перед центральним палацовим фасадом була прикрашена прекрасним каскадом фонтанів зі скульптурами, при цьому кожна скульптура зображувала когось із античних богів, героїв, які алегорично розповідали всім, хто прийшов в парк про могутність Росії, про головні перемогах у війні зі Швецією, про панування Росії на море. У цен...
