розсилає Генеральним
секретарем Організації Об'єднаних Націй
Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй буде
повідомляти всім членам Організації Об'єднаних Націй і
державам, які не є членами такої, згаданим у статті
39:
а) про заяви і повідомлення, які надійшли на підставі
розділу У статті 1;
b) про підписах, ратифікації та приєднання, передбачені
у статті 39;
с) про заяви і повідомлення, передбачені в статті 40;
d) про застереженнях і відмовах від застережень, передбачених у
статті 42;
e) про день вступу в силу цієї Конвенції відповідно
до статті 43;
f) про денонсації та повідомлення, передбачені в статті 44;
g) про вимоги перегляду, які надійшли на підставі статті
45.
У посвідчення чого нижчепідписані, будучи належним
чином уповноважені, підписали цю Конвенцію від імені своїх
урядів.
Вчинено в Женеві липня двадцять восьмого дня тисяча
дев'ятсот п'ятдесят першого року в одному примірнику, англійський і
французький тексти якого є рівно автентичними; цей
примірник депонується в архіві Організації Об'єднаних Націй, і
завірені копії його перепроваджуються всім членам Організації
Об'єднаних Націй і державам, які не є її членами,
згаданим у статті 39.
------------------
Прийнята 28 липня 1951 Конференцією повноважних
представників з питання про статус біженців і апатридів,
скликаній відповідно до Резолюції 428 (V) Генеральної
Асамблеї ( 995_277) від 14 грудня 1950
Набуття чинності: 22 квітня 1954 року в відповідності зі
статтею 43.
5
В
Декларація
про територіальний притулок
Прийнята резолюцією 2312 (XXII) Генеральної Асамблеї
від 14 грудня 1967
Генеральна Асамблея,
відзначаючи, що цілями, проголошеними в Статуті Організації
Об'єднаних Націй (995_010), є підтримка
міжнародного миру і безпеки, розвиток дружніх
відносин між усіма націями і здійснення міжнародного
співробітництва у вирішенні міжнародних проблем економічного,
соціального, культурного і гуманітарного характеру й у заохоченні і
розвитку поваги до прав людини і основних свобод для всіх
без відмінності раси, статі, мови і релігії,
маючи на увазі Загальну декларацію прав людини (995_015), в
статті 14 якої передбачається:
"1. Кожна людина має право шукати притулку від
переслідування в інших країнах і користуватися цим притулком.
2. Це право не може бути використане в разі
переслідування, в дійсності грунтується на вчиненні
неполітичного злочину, або діяння, що суперечить цілям і
принципам Організації Об'єднаних Націй ",
нагадуючи також про пункт 2 статті 13 Загальної декларації прав
людини, в якої передбачається:
"Кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи
свою власну, і повертатися у свою країну ",
визнаючи, що надання державою притулку особам,
мають підстави посилатися на статтю 14 Загальної декларації прав
людини, є мирним і гуманним актом і тому не може
розглядатися ніяким іншим державою як недружній акт,
рекомендує, щоб без шкоди для існуючих актів,
стосуються притулку та статусу біженців і апатридів, держави
рукодствовалісь у своїй практиці, що стосується територіального
притулку, такими принципами:
Стаття 1
1. Притулок, наданий будь-яким державою в
здійснення свого суверенітету особам, які мають підставу
посилатися на статтю 14 Загальної декларації прав людини, включаючи
осіб, борються проти колоніалізму, має поважатися усіма іншими
державами.
2. На право шукати притулку і користуватися притулком не може
посилатися ніяке обличчя, щодо якого існують серйозні
підстави вважати, що вона вчинила злочин проти миру,
військове злочин або злочин проти людства за
змістом тих міжнародних актів, які були вироблені для того,
щоб передбачити норми щодо цих злочинів.
3. Оцінка підстав для надання притулку лежить на
предоставляющем це притулок державі.
Стаття 2
1. Положення осіб, згаданих у пункті 1 статті 1, повинно
бути без шкоди для суверенітету держав і цілей
і принципів Організації Об'єднаних Націй предметом турботи
міжнародного співтовариства.
2. Коли для якоїсь держави виявляється
скрутним надання або подальше надання
<...