етоди, засновані на вивченні спектральних характеристик в-ва; 2 - методи, засновані на вивченні фізико-хімічних параметрів . Спектральні методи засновані на явищах, що відбуваються при взаємодії речовини з різними видами енергії (електромагнітним випромінюванням, термічної енергією, електричної та ін.) До основних видів взаємодії в-ва з променистою енергією відноситься поглинання і випускання (емісія) випромінювання. Характер явищ, обумовлених поглинанням або випусканням, в принципі однаковий. При взаємодії випромінювання з в-вом частки його (атоми молекули) переходять в збуджений стан. Через деякий час (10 -8 с) частинки повертаються в основний стан, випускаючи надлишкову енергію у вигляді електромагнітного випромінювання. Ці процеси пов'язані з електронними переходами в атомі або молекулі.
Електромагнітне випромінювання можна охарактеризувати довжиною хвилі ? або частотою ?, які пов'язані між собою співвідношенням < span align = "justify">? = с/ ?, де с - швидкість світла у вакуумі (2,29810 8 м/с). Сукупність усіх довжин хвиль (частот) електромагнітного випромінювання становить електромагнітний спектр від ? - променів (короткохвильова область, фотони володіють високою енергією) до видимій області спектру (400 - 700 нм) і радіохвиль (довгохвильова область, фотони з низькою енергією).
На практиці мають справу з випромінюванням, що характеризується певним інтервалом довжин хвиль (частот), тобто з певною ділянкою спектру (або, як кажуть, із смугою випромінювання). Часто для аналітичних цілей використовується і монохроматичне світло (світловий потік, в якому електромагнітні хвилі мають одну довжину хвилі). Виборче поглинання атомами і молекулами випромінювання з певними довжинами хвиль призводить до того, що кожне в-во характеризується індивідуальними спектральними характеристиками. p align="justify"> Для аналітичних цілей використовують як поглинання випромінювання атомами і молекулами (відповідно атомно-абсорбційна спектроскопія), так і випускання випромінювання атомами і молекулами (емісійна спектроскопія і люмінесценція).
Спектрофотометрія заснована на виборчій поглинанні електромагнітного випромінювання в-вом. Вимірюючи поглинання в-вом випромінювання різних довжин хвиль, можна отримати спектр поглинання, тобто залежність поглинання від довжини хвилі падаючого світла. Спектр поглинання - це якісна характеристика в-ва. Кількісної характеристикою є кількість поглиненої енергії або оптична щільність розчину, яка залежить від концентрації поглинаючого в-ва за законом Бугера-Ламберта-Бера: D = ? Іс, де D - оптична щільність, i - товщина шару; с - концентрація, моль/л; ? - молярний коефіцієнт поглинання ( ? = D при І = 1 см і з = 1 моль/л). Величина ? служить характеристикою чутливості: чим більше значення ?, тим менші кількості в- ва можна визначити. Багато в-ва (особливо органічні) інтенсивно поглинають випромінювання в УФ-і видимої областях, що робить можливим їх безпосереднє визначення. Більшість іонів, навпаки, слабо поглинають випромінювання видимої області спектру ( ? ? 10 ... 1000), тому їх зазвичай переводять в інші, більш інтенсивно поглинають сполуки, а потім проводять вимірювання. Для вимірювання поглинання (оптичної щільності) використовують спектральні прилади 2-х видів: фотоелектроколориметри (з грубою монохроматизації) і спектрофотометри (з тоншою монохроматизації). Найбільш поширеним є фотометричний метод аналізу, кількісні визначення в якому засновані на законі Бугера-Ламберта-Бера. Основними прийомами фотометричних вимірювань є: метод молярного коефіцієнта світлопоглинання, метод градуювального графіка, метод стандартів (метод порівняння), метод добавок. У методі молярного коефіцієнта світлопоглинання вимірюють оптичну щільність D досліджуваного р-ра і за відомим значенням молярного коефіцієнта світлопоглинання ? розраховують концентрацію з поглинаючого в-ва в розчині: з = D/( ? І). У методі градуювального графіка готують ряд стандартних розчинів з відомим значенням концентрації з визначається компонента і визнач...