деологія, національна ідея Республіки Казахстан
План
. Сутність політичної культури
. Функції політичної культури
. Типологія політичної культури
. Політична ідеологія
. Національна ідея республіки Казахстан
Список літератури:
. Мельник В.А. Мораль у політиці. Хрестоматія Б.Г. Капустіна
. Гаджієв К.С. Політична наука: Уч. посібник. - М., 1995. p align="justify">. Іванич Ю. Казахстан в сучасному світі: реалії та перспектива, Астана, 2008
. Сааданбеков Ж. Авторитаризм і демократія на Сході, А., 2003. p align="justify">. Ахметгаліев Б. 10 років: Казахстан та інтеграція: наукове видання, 2009
. Історія політичних і правових вчень/Граціанскій П.С., Зорькін В.Д., Мамут Л.С. та ін - М., 1983.
. Мацупа Л.В. Масліхатів. Інституціоналізація. А., 2004. p align="justify">. Скрипкіна Ж.Б. Соціальна політика. М., 2005. br/>
Мета - формування уявлень про політичну культуру як складному соціальному феномені. Вивчення сутності, факторів, періодів розвитку політичної культури.
Політична свідомість - це усвідомлення сфери політики соціальними суб'єктами. Можна виділити такі функції політичної свідомості: регулятивна, пізнавально-інформаційна, оціночна, мобілізуюча. Одним із стрижневих елементів політичної свідомості є ідеологія. Сам термін В«ідеологіяВ» був введений в ужиток на початку 19 століття. З тих пір у світовій політиці склалися різні судження про ідеологію. p align="justify"> Англійський дослідник Л. Фойер спробував сформулювати деякі закони, які визначають функціонування ідеології: закон постійних інгредієнтів, закон В«лівого і правогоВ» крила, закон генераційної та ідеологічної хвилі. Торкаючись першого закону, він зазначає, що в усіх ідеологіях можна виявити три елементи. Перш за все - це біблійний міф про Мойсея - визволителя євреїв із єгипетського полону. Тобто всім ідеологіям властиво уявлення про власну місію позбавлення і розкріпачення. Другий - філософська інтерпретація. Третій - це певний прошарок людей, клас, який покликаний втілити ідею в реальність. Суть закону В«крилВ» полягає в тому, що одна і та ж філософська ідея в своєму розвитку проходить різні політичні стадії - зліва направо і, навпаки, тобто обслуговує різні політичні та соціальні сили. Сенс закону В«генераційної хвиліВ» полягає в тому, що кожне покоління шукає нову ідеологи. Біля витоків ця хвиля прогресивна, вона виникає В«зліваВ», спирається на ліві сили. Потім рух йде до центру, у фіналі хвиля завершується В«поправінняВ» вже змужнілого покоління. p align="justify"> Прагнення різних груп суспільства втілити свої інтереси, уподобання призвело до виникнення різних за цілями і змістом видів політичної ідеології (ліберальної, консервативної, революційної, радикальної, шовіністичної і т.д.). Політичні ідеології стали виступати як певні доктрини, що виправдовують домагання якої-небудь групи на владу. Духовний експансіонізм стає яскравою рисою політичної ідеології певної групи, яка прагне підпорядкувати громадської думку власним ідеалам. Ідеологія, як правило інституційно оформлена в політичних партіях, рухах, спілках. Для цих інститутів важливим завданням є орієнтація політичної поведінки громадян. У сучасній політології розглядається декілька рівнів політичної ідеології. p align="justify"> Теоретичний рівень - це найбільш абстрактний, на якому розглядаються ідеали та цінності певного соціального шару, нації і т.д.
Програмно-політичний рівень - тут теоретичні вимоги переходять в розряд дійсних гасел, вимог, визначених дій. Практика показує, що цей рівень часто вступає в протиріччя з першим рівнем.
Актуалізований рівень - тут розглядаються ступінь освоєння людьми пропагованих ідей, її вплив на практичну діяльність людей, на політичну поведінку.
Політична культура - частина людської культури в цілому. Політична культура включає в себе історичний досвід, пам'ять про соціальні і політичні події, політичні цінності, орієнтації і навички, безпосередньо впливають на політичну поведінку. Саме тому її вивчення не обмежена поясненням тільки тих культурних явищ, які формуються і функціонують, насамперед, у політичних спільнотах. Характерно, що первісним поштовхом до вивчення політичної культури послужили опитування громадської думки із метою з'ясування індивідуального ставлення громадян до політичної системи в США і ряді деяких інших країн.
Політологи вважають, що