чною роботи; дотримання підприємством законодавства та інших правил. Аудит цільових програм включає визначення ступеня досягнення бажаних результатів або отримання прибутку, встановленої органом, які фінансують програму; ефективності організації, функціонування; дотримання підприємством інших вимог і правил, що застосовуються до даної програми. За результатами аудиту адміністрації видаються рекомендації щодо вдосконалення операцій. Іноді такий аудит називають аудитом ефективності роботи підприємства або діяльності адміністрації.
Аудит на відповідність визначає, чи дотримуються на підприємстві ті конкретні правила, норми, закони, інструкції, пункти договорів, які впливають на результати діяльності або звіти, а також ті специфічні вимоги, які приписані персоналу адміністрацією. У ході перевірки на відповідність встановлюється відповідає діяльність підприємства його статуту, чи правильно нараховуються кошти на оплату праці та інші виплати працівникам, чи обґрунтовано проводиться списання витрат на собівартість продукції, чи правильно сплачуються податки за чинним законодавством; чи дотримуються умови кредитних договорів по використанню позикових коштів і їх поверненню кредиторам; чи виконуються умови договорів поставки продукції та ін.
Перевірки на відповідність вимагають встановлення відповідних критеріїв для оцінки фінансової звітності. Якщо облікова політика підприємства, договори, інструкції або правила мають пряме і матеріальне вплив на його фінансові звіти, то перевірка на відповідність зазвичай становить невіддільну частину перевірки фінансового звіту.
За періодичністю здійснення аудиторських перевірок розрізняють первинний і періодичний аудит.
Початковий аудит означає проведення перевірки на даному підприємстві вперше.
Періодичний (повторюваний) аудит виконується на даному підприємстві при повторному укладенні договору з аудитором. У результаті встановлення тривалого взаємовигідного співробітництва між аудитором та клієнтом підвищується якість перевірок, з'являється можливість на основі глибокого вивчення особливостей фінансово-господарської діяльності підприємства дати об'єктивну оцінку його економічних показників, сформулювати пропозиції щодо їх поліпшення.
З точки зору еволюції виділяють підтверджуючий аудит, системно-орієнтований і базується на ризику [5].
Підтверджуючий аудит увазі вивчення і подтверж?? ение здійснених господарських операцій, оцінку достовірності бухгалтерських документів і звітності.
Системно-орієнтований аудит передбачає проведення експертизи об'єктів перевірки з урахуванням оцінки стану та ефективності системи внутрішнього контролю. Якщо система внутрішнього контролю на підприємстві організована досить ефективно, зовнішні аудитори можуть обмежити свою роботу вибірковими перевірками і тестуванням окремих об'єктів контролю. Це також дозволяє скоротити час і витрати на аудит.
Аудит, що базується на ризику, означає концентрацію зусиль аудитора в ході перевірки переважно на областях та об'єктах контролю, де ризики (типові помилки, пропуски і т. п.) вище, і скорочення часу на вивчення тих об'єктів контролю, де передбачається відсутність ризику або низький ризик. В результаті забезпечується більш ефективне надання аудиторських послуг з меншими витратами для клієнта.
Наведена класифікація видів аудиту не є вичерпною. Розширення сфери застосування аудиторських процедур дозволить виділити нові напрямки в аудиті: аудит інвестиційних рішень, післяінвестиційного (постаудит) та ін.
Існує ряд проблем, які пригальмовують розвиток аудиту і тим самим знижують його ефективність.
У сформованій ситуації як наслідок виникає сильна конкуренція між учасниками ринку, що призводить до того, що деякі з учасників починають різко знижувати ціни на послуги аудиторів. А виникає це різке зниження через користувачів цих послуг - клієнтів, які хочуть отримати підписи аудитора за менші гроші. Таке, нічим не обумовлене зниження приводить відповідно і до зниження якості надаваних послуг. Замість детального і ретельного аналізу всієї фінансової звітності недобросовісний аудитор може на основі поверхневої оцінки дати свій позитивний висновок. Так як в нашій країні існує низький державний контроль, це призводить до того, що клієнти спокушені тим, що можна заощадити кошти, витрачені на аудит і взагалі не проводити перевірок. Це і є так званий «чорний» аудит, який завдає величезної шкоди ринку і його учасникам, знижує репутацію інституту аудиту.
Оскільки ця проблема існує протягом декількох років, Урядом РФ було прийнято рішення внести корективи в регулювання аудиторської діяльності. Був прийнятий Федеральний закон №№307-ФЗ від 30.12.08 «Про аудиторську діяльність» ...