Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Здійснення прав недієздатними або за недієздатних

Реферат Здійснення прав недієздатними або за недієздатних





еліком підстав, визначених законом.

Обмеження дієздатності є серйозним вторгненням в правовий статус громадянина з боку держави і, тому, допускається законом лише за наявності серйозних підстав.

Норма, що міститься в ст. 22 ГК РФ, передбачає не тільки неприпустимість позбавлення або обмеження правоздатності та дієздатності громадян інакше як у випадках і порядку, встановлених законом, а й передбачає наслідки недотримання такого порядку. Мова йде про те, що акт державного чи іншого органу, що встановлює в порушення закону обмеження дієздатності або правоздатності, визнається недійсним. Порядок визнання актів державних органів або органів місцевого самоврядування недійсними встановлений у ст. 13 ГК РФ.

Правоздатність і дієздатність - невід'ємні якості, що характеризують особу громадянина як суб'єкт цивільного права. Тому й сам громадянин не має права здійснювати операції, спрямовані на повну або часткову відмову від правоздатності або дієздатності. Пункт 3 с. 22 ГК РФ більш чітко, ніж це було раніше, визначає наслідки вчинення таких угод: вони незначні.

Дієздатність, на відміну від правоздатності, пов'язана з певними якостями громадянина: здатністю розуміти значення своїх дій, керувати ними і передбачати наслідки їх вчинення. Ці якості залежать не тільки від віку, але і від стану психіки. Тому, якщо громадянин не може правильно оцінювати значення своїх действий або керувати ними внаслідок психічного розладу, він може бути визнаний судом недієздатним (ст. 29 ГК РФ). Цивільним процесуальним кодексом у ст. 29 встановлено спеціальний порядок визнання громадянина недієздатним.

Підставою для визнання громадянина недієздатним є душевна хвороба або ненормальність розумового розвитку (недоумство), внаслідок якої громадянин не здатний розуміти значення своїх дій та керувати ними. Однак сам по собі факт душевної хвороби або недоумства, хоча б і очевидний для оточуючих або підтверджений довідкою лікувального закладу, ще не дає підстав вважати громадянина недієздатним.

Він може бути визнаний недієздатним лише судом, причому з заявою до суду можуть звернутися тільки члени сім'ї громадянина, прокурор, орган опіки та піклування, психіатричне лікувальний заклад.

Психічний стан громадянина як єдина підстава позбавлення його дієздатності повинне бути підтверджене спеціальної судово-психіатричною експертизою. Така процедура є важливою гарантією особистих прав та інтересів громадянина, недопущення довільного вторгнення в його правовий статус. Громадянину, визнаному рішенням суду недієздатним, призначається опікун, який здійснює від його імені угоди і несе відповідальність як за цими угодами, так і за шкоду, завдану недієздатною. Угоди, здійснені людиною, визнаним недієздатним, в силу закону є нікчемними. Але і для цих випадків закон встановив виключення з названого загального правила: в інтересах громадянина, визнаного недієздатним, суд на вимогу його опікуна може визнати таку угоду дійсною, якщо буде встановлено, що така угода зроблена до вигоди цього громадянина. Позбавлення дієздатності не назавжди. Якщо відпадуть підстави, в силу яких громадянин був визнаний недієздатним, суд виносить рішення про визнання його дієздатним і на підставі цього рішення відміняється встановлена ??над ним опіка.

Крім позбавлення дієздатності, існує процедура обмеження дієздатності. Обмеження дієздатності також можливе лише у випадках і порядку, передбачених законом. Воно полягає в тому, що громадянин позбавляється здатності своїми діями здійснювати цивільні права і виконувати обов'язки, які в силу закону вже міг мати. Йдеться, отже, про зменшення обсягу що була у особи дієздатності.

Обмеженими у дієздатності можуть бути як особа, яка мала повну дієздатність, так і особа, яка мала неповну дієздатність внаслідок неповноліття.

Обмеження дієздатності повнолітніх громадян провадиться судом. Для проведення обмеження дієздатності громадянина необхідна наявність двох підстав: 1) зловживання спиртними наліткі або наркотичними засобами, 2) настало внаслідок цього важке матеріальне становище сім'ї. Якщо ж громадянин проживає один (не має родини), він не може бути обмежений у дієздатності.

Обмеженому у дієздатності громадянину судом призначається піклувальник. Обсяг дієздатності таких громадян максимально звужений: вони мають право здійснювати лише дрібні побутові угоди. Вчиняти будь які інші угоди за розпорядженням майном (купувати, продавати, обмінювати, дарувати і т. П.), А також одержувати заробітну плату, пенсію, інші доходи та розпоряджатися цими коштами вони можуть лише за згодою піклувальника (п. 1 ст. 30 ГК РФ).

У той же час обмеження в дієздатності не впливає на самостійність майнової відповідальності таких осіб: вони самі несуть відповідальніст...


Назад | сторінка 7 з 9 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Обмеження дієздатності і визнання громадян недієздатними
  • Реферат на тему: Обмеження дієздатності
  • Реферат на тему: Диференціація та обмеження дієздатності фізичних осіб
  • Реферат на тему: Про правоздатності та дієздатності фізичних осіб
  • Реферат на тему: Особливості дієздатності неповнолітніх