двірській, але В»в ятвягів дух впавши, коли побачим силу, руську й Лядська В«. Смороду раз-у-раз віпадалі наново з лісів, альо Данілові війська йшлі вперед, перейшлі Візна ї Нарву І з славою повернув. У 1253 р. БУВ другий, похід на ятвягів. У ньом визначився молодий Лев Данилович, что вбивши ятвязького князя Стекинта. Ятвяги підкорить и Згідно, щоб Данило повібудовував у їх земли свои городи та взявши з них Данине. Частину данини Данило пославши у дар полякам: на знак власти, щоб знала Лядська земля, что ятвяги платили Даніна королеві Данілові.
Ці походи скріпілі стійбище галицько-Володимирської держави та й супроти Міндовга. Умів з 1254 р. лит овській великий князь відступів Романові, старшому сінові Данила, Новгородом Слонім, Волковіськ, так, что границі Данілової держави посунувся однозначно на Північ. Пізніше Ціла Литва дісталася под Українські впливи, бо другий Данилів сін, Шварно, 1267 р. ставши Литовсько великим князем, як зять Міндовга.
Альо Незабаром владу на Літві перебравши Тройден и ВІН рішуче Виступивши проти ПЕРЕВАГА Галича. Почав прикордонно войну, а 1275 р. здобув Дорогичин и вірізав усіх мешканців. За ті Лев поклікати На допомогу татар ї наїхав на Новгородок. Тоді Почаїв наново боротьба з ятвягами. p> У 1320 рр. Литва зорганізувалася ще сільніше под Ґедіміном и захопіла Берестейського землю. Альо про Хід тієї Боротьби літопісі НЕ переказалі Певного відомостей.
Так закінчілісь Війни княжих часів.