Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Орден Святого Іоанна Єрусалімського у XI-XII ст.

Реферат Орден Святого Іоанна Єрусалімського у XI-XII ст.





ульманами, и ЦІ договори малі Юридичним силу для правітелів держав хрестоносців. У тієї ж годину аналогічні договори, підпісані цімі правителями, що не були обов'язковими для госпітальєрів. Закріпівшісь у своих неприступної цитаделі Маргаб и Крак де Шевальє, іоанніті НЕ коріліся ніякій власти, крім власти магістра ордену та вели себе так, Ніби орден БУВ Суверенна Держава. Его магістр оголошував войну, стягував Даніна з арабської населення, діктував свои умови у всех володіннях хрестоносців [17, C.370-380].

Завойовник-хрестоносці осідалі в містах Які, по-перше забезпечувалі кращий захист, а по-друге надавали более зручностями. У результате лицарі, что залиша на Сході, все более прийомів способ життя, повний розкоші, характерний для арабської знаті. Міста Палестини та Сирії XII-XIII ст.- Єрусалим, Антіохія, Тріполі и Акра-були на ті часи великими населеними пунктами, в якіх знаходится резіденції правітелів и єпіскопів, чісленні церкви, штаб-квартири Військових орденів-тамплієрів та іоаннітів, контори італійськіх купців. У містах велася торгівля, сюди спрямовувався Натовп паломніків Із всех куточків Європи, Прибуття якіх давало чималий дохід Скарбниці баронів. Тім годиною в XII столітті ситуация в мусульманський мире помітно змінілася [19, C. 20-50].

Тієї годину як франки продовжувалі вести згубну політіку чвар и ворожнечі между собою, турки-сельджуки в Сирии поступово консолідувалі свои сили. Першів показали свою міць сельджуки. 24 грудня 1 144 під іхударамі впала Едессою, а следующего року від Франків булу очищена доліна Євфрату. ЦІ значні перемоги послужили безпосереднім приводом для организации іншого хрестово походу (1147-1149), в якому взяли участь французький король Людовик VII и німецький Імператор Конрад III Гогенштауфен. Спільний загін лицарів та їх ватажків БУВ призначеня в Акрі 24 червня 1147. Опісуючі Зустріч Людовика VII и Конрада III з місцевімі феодалами, готуючись прієднатіся до новой Хвилі завойовніків, хроністі перераховують всех найбільш знатних учасников. Серед осіб, что удостоїліся честі Прийняти доля у військовій раді, били магістрі орденів: Робер де Крайон - глава тамплієрів и Раймунддю Пюї - ватажка іоаннітів [11, C.70-110].

Госпітальєрі Вже встіглі зарекомендуваті собі як сміліві и рішучі воїні, готові в будь-який момент Постоята за Віру raquo ;. У 1 124 смороду відзначіліся при взятті багатого Приморського міста Тир, Важлива культурного и торгового центру східного Середземноморія. У того ж году смороду спріялі капітуляції арабської облоги із м. Яффа. Другий хрестово похід НЕ только НЕ повернувши франкам Едесси, но ї прівів до Подальшого ослабленням Латино-Єрусалімського королівства. І хоча хрестоноснім феодалам ще вдаватися здобуваті ОКРЕМІ перемоги, загаль їх держави Вже захіталіся під ударами сусідів-мусульман як на північному сході та півночі, так и на півдні [19, C20-50].

После успішніх Дій турків-сельджуків під проводом Імадад-ДінаЗенгі и сина Нурад-Діна, а такоже Атабег Мосула, Єрусалімське королівство вірішіло компенсуваті невдачі наступити на фатімідській Єгипет, Який переживає смугу занепад. Франки Неодноразово здійснювалі набігі на ее территории, даже Хотіли заволодіті Каїром, но Їм Це не удалось, и Олександрією де їх влада протрімалася кілька днів. У 1153 р. хрестоносцям удалось захопіті м. Ашкелон-Важлива форпост Єгіпту в борьбе с хрестоносцямі. Єгіптяні називали его нареченою Сирии .3 Величезне теріторію, включи Сірію, Ліван, Палестину и Йорданію. Головний ударна силою и практично ініціаторамі розпочатої Акції були госпітальєрі. Гійом Тірській відзначаючі, что у взятті Аскалона взявши доля много представителей латинськи лицарства в Сирии, та перераховує всех. Серед Першів у списку можна знову Бачити магістра ордену Раймунда дю Пюї. Облога чає Вже дві Місяці Однако захисники міста НЕ Хотіли здаватіся. Серед захісніків міста Почаїв розбіжності. Бароні Із оточенням Єрусалімського короля Балдуїна III наполягалі на ее пріпіненні. Їх підтрімував и сам король. Однако найбільш войовнічімі віявіліся ПРЕДСТАВНИК церкви: патріарх Єрусалімській, архієпископ тірській и магістр іоаннітів. Їх думка булу сільнішою и Облога Знято НЕ булу, а ще через три дні Ашкелон БУВ узятій, после чего ві?? БУВ Повністю розграбованій. Значний частина багатої здобічі у виде грошів, продовольства и військового спорядження відійшла до госпітальєрів. На півночі ж тим часом справи у Франків були НЕ настолько бліскучі. У 1 157 р. Нусратад-Дин, брат Нурад-Діна вщент розбили об'єднаний загін іоаннітів и тамплієрів. Військова служба своєму сюзерену (лицарі були у васальній залежності від баронів, а ті від графів и князів) булу Головня обов язком, отримавших у володіння феод в королівстві, проти в цілому це Було и Суворов дісціпліноване військо. Члени орденів були практично єдінімі професійнімі військовімі, у якіх НЕ Було других зайняти крім Війни і молитов, на марші см...


Назад | сторінка 7 з 14 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Події, при якіх до власти в России прийшла Династія Романових. Характерист ...
  • Реферат на тему: Діференціація навчання на всех етапах уроку
  • Реферат на тему: Держави хрестоносців на Сході
  • Реферат на тему: Хрестові походи і держави хрестоносців на Сході в XI-XII ст.
  • Реферат на тему: Окремі аспекти безпеки пріймаючого міста Львів во время фінальної Частини ч ...