. ВІН є найбільш спокійнім у палітрі, а за методикою О.П. Журавльова асоціюється зі звуками Е та Е. У своих дослідженнях Кандинського опісував, что: «Абсолютно-зелене є найспокійнішою среди усіх ФАРБЕН: вона нікуді НЕ рухається и не має відтінку ні радості, ні печалі, ні пристрасті. Цей колір Нічого НЕ хочет, нікуді НЕ кличі. Це Постійна відсутність руху позитивно Діє на стомлений людей и їхні душі, альо з годиною може і набріднуті ... Пасівність є найхарактернішою властівістю зеленого, причому ця властівість Ніби приправлена ??якоюсь жірністю, самовдоволенням. Тому зелений колір в царстві фарб є тім самим, что в царстві людей буржуазія: цементу є нерухомости, Цілком собою задоволений, з усіх боків ограниченной елемент. Зелений колір схожий на Товсту, дуже здоровезну, Нерух корову, яка здатн лишь жувати та Дивитися на світ дурний и тупим Погляд ». Миронова Л.М. Зазначає, что цею колір листя и трави позитивно Діє на нервово систему: Він заспокоює роздратування, знімає втому, Бадьорого, дает розрядку нервової напруги, іншімі словами, его психологічний Вплив є протилежних Дії червоного. Кожна людина может відчуті це, коли буде знаходітісь в лісі, в саду, на лузі. Если зелений становится тепліше и темніше, перетворюючісь на болотний, Тютюнова, торф'яної - ВІН спріймається як колір гніття, розпадах, и в Цій якості справляє непріємне враження.
2. Кольорофоносемантічній аналіз поетичного тексту у російській та українській мовах
.1 Опис методики та етапів роботи дослідження кольорової картини тексту та підтексту
Перш чем розпочато роботу, я досліджувала літературу, яка необхідна мені для проведення АНАЛІЗУ віршів. З ясувалося, як характерізується звук із точки зору фізики, фізіології, лінгвістікі та психології. После цього я спробувала описати фонетічне значення Деяк віршів А. Ахматової, опіраючісь на звукокольорові дослідження О.П. Журавльова и вікорістовуючі его праці як зразок у своїй курсовій работе. Помощью его Теорії ми Можемо сделать Висновок, что голосні звуки в нашому спрійнятті й ??достатньо виразности І, в основному, однаково забарвлені, хоча Самі ми цього НЕ усвідомлюємо.
Результати своєї праці над віршамі Ахматової «Сіроокий король», «Стародавнє місто наче вимер», «Клеопатра» я описание в практічній части роботи.
Вибір віршів зумовленій необхідністю представіті Різні тими и мотиви лірики Анни Ахматової, Різні по годині создания, а отже и по настрою, Які могут показати нам різноманіття кольорових малюнків у поезії поетеси.
проти, я решила НЕ обмежуватісь лишь звуко-кольоровим розбор віршів, а застосуваті методику О.П. Журавльова до перекладу поезії А. Ахматової на нас немає, а потім порівняті отрімані результати. Таким чином можна зрозуміті, чі зміг перекладач Відтворити НЕ лишь сам вірш, но и его підсвідомій сенс, котрий можна Розкрити помощью кольорофоносемантічного АНАЛІЗУ.
Методика О.П. Журавльова складається з декількох етапів: 1. Встановлюються конкретні взаємозв язки между звуком и Кольорах: А - Насич-червоний колір; Я - Яскрава-червоний; О - світло-жовтий, білий; Е - зелений; Е - жовто-зелений; І - синій; У - темно-синій, темно-синьо-зелений, ліловій; Ю - блакитний; И - темно-коричневий, чорний. 2. У тексті, Який досліджується, підраховується Кількість шкірного звуку. Для того, щоб врахуваті особливую роль наголошеніх голосних, при розрахунках смороду подвоюються. Літери Е, Я, Ю пов язуються лишь з відтінкамі основних кольорів, тому смороду додаються до голосних (Е + О, Я + А, Ю + У). 3. Підраховується Кількість шкірного голосного окремо, а потім діліться на Кількість звуків у тексті (всі наголошені рахуються за две). 4. Це число діліться на Частки звукобукв, які відповідають нормі. У результате ми отрімуємо співвідношення звукобукв в тексті до норми.
2.2 Дослідження звукового складу віршів А. Ахматової з точки зору кольорофоносемантікі
Вірш «Сіроокий король», Який входити до першої Збірки поетеси, котра носити Назву «Вечір», містіть у Собі пряму вказівку на сірий колір, про це свідчіть НЕ лишь назва, но ї постійні Згадка про цею відтінок («За ніч одну вона стала сивий», «В сірі оченята її подивлюся»), такоже тут присутній НАТЯК на жовте и червоне забарвлення («Вечір осінній був душен і ал»). Сірий колір згадується у вірші Чотири рази, отже, ми малі б сделать Висновок, что цею відтінок винен буті домінуючім. Альо, отрімані результати звукокольорового АНАЛІЗУ показали нам, что підтекст вірша забарвленій темно-синім, темно-синьо-зеленим, або ж темно-ліловім Кольорах, як це показано у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
21.ЧорнійСлава тобі, невтішна біль! 2.Темно-синій, ліловійУмер вчора сіроокий король.3.Жовто-зеленійВеч...
