вляється різним позиційне варіювання фонем, або певні стилі вимагають фонемних чергувань. Останній випадок характеризує завжди високий стиль.
Для характеристики високого стилю може бути використаний і тембр голосу.
Високий мовний стиль не тільки досить чітко членується на «підстилі», а й різко відділений від нейтрального стилю. Це визначається, насамперед, тим, що високий стиль, як правило, будується або на чергуванні фонем, або на заміні одного варіанта фонеми іншим. Навпаки, межа між нейтральним і розмовним стилем дуже нечітка. Особливості високого стилю усвідомлюються мовцями, а особливості розмовного - ні. У системі мови, очевидно, закріплені не ті чи інші конкретні особливості розмовного стилю, а лише його загальна тенденція і її межі. Одне і те ж слово в розмовному стилі може набувати різний вигляд. Загальною є тенденція: в цьому стилі значно зменшується противопоставленность фонем. У мові системно закріплений та межа, до якого може доходити згладжування фонемних протиставлень; за цією гранню починається нелітературне просторіччя.
Висока произносительная забарвлення тексту може бути створена введенням в нього слів з особливим урочистим фонетичним виглядом. Вимовні норми високого стилю звернені до слів; ці норми можуть не охоплювати весь потік мови. Особливості розмовного произносительного стилю звернені не стільки до окремих слів, скільки до всього тексту взагалі; має значення загальна тенденція, що виявляється у всіх вимовних особливостях даного тексту.
Слова нейтрального лексичного стилю можуть мати 3 вимовних вигляду (в нейтральному, високому і розмовному стилі). Для цього такі слова: а) повинні у своєму складі мати такі фонеми і поєднання фонем (притому в певних позиціях), які мають своїх заступників (у цих же позиціях) у високому стилі; б) повинні володіти такими звуковими поєднаннями, на матеріалі яких можуть здійснюватися тенденції розмовного стилю. Збіг обох цих умов дуже рідкісно, ??тому так важко привести безперечні приклади варіювання слів за трьома стилям.
Слова ж високого стилю можуть мати тільки два фонетичних вигляду: у високому і нейтральному стилі. Слова розмовні представлені в нейтральному вимові і в нерасчлененной серії розмовних вимов (і тут два стилістичних вимовних типу).
В даний час високий мовний стиль використовується в урочистих випадках; для нього характерний уповільнений темп, ретельне промовляння. Говорящий в цьому випадку зазвичай ставить перед собою якісь особливі, додаткові завдання, наприклад, прагне підкреслити важливість сообщаемого, привернути увагу слухачів іт.д.
2. Практичне застосування високого произносительного стилю на уроках російської мови
2.1 Розробка уроку Поняття про стилі вимови, Стилістичні засоби фонетики
Мета:
Ознайомити учнів зі стилями вимови російської мови, стилістичними засобами фонетики; удосконалювати навчально-мовні уміння і навички; виховувати потребу в практичному використанні мови в різних сферах діяльності. Обладнання:
Підручник; навчальні тексти; орфоепічний словник; РМ картки для практичної роботи; запис на дошці. Тип уроку:
Урок узагальнення та систематизації знань. Прогнозовані
Результати:
Учні оперують основними поняттями розділу «Фонетика», використовують відповідні терміни; володіють основними орфоепічними нормами російської літературної мови; дотримуються основні норми вимови і норми наголосу в своїй промові.
ХІД УРОКУ
Організаційний етап
Актуалізація опорних знань
. Бесіда
Який зв'язок між фонетикою і орфоепією? Назвіть основні одиниці звуковій мові, наведіть приклади. Назвіть основні орфоепічні норми в області голосних і приголосних звуків. Як змінюється вимова звуку залежно від його позиції в слові? Наведіть приклади варіативного вимови голосних і приголосних, поясніть наявність варіантів.
. Слухання 3-4-х лінгвістичних повідомлень
Постановка мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності
Учитель lt; # justify gt; Аванесов Р.І. Русское літературну вимову. М., 1984. - 365 с.
Бельчиков Ю. А., Російська літературна мова в 2-й половині XIX ст., М., 1974. - 329 с.
Бондарко Л.В., Вербицька Л.А., Гордина М.В. та ін. Стилі вимови і типи виголошення//Питання мовознавства. 1974. № 2. - С. 11-13.
Борн М., Стан ідей у ??фізиці, в його кн .: Фізика в житті мого покоління, [пер. с англ.], М., 1963. - 218 с.
Будагов...
