Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Фізичні особи як суб'єкти міжнародного приватного права

Реферат Фізичні особи як суб'єкти міжнародного приватного права





ється в порядку, встановленому міжурядовою угодою про переказ грошових коштів громадянам за соціально значущих неторговельних платежів (ст. 6, 7). З метою реалізації цієї Угоди сторони:

проводити політику зближення національного законодавства шляхом співробітництва;

інформувати один одного про чинне в їх державах соціального законодавство та його зміни, у тому числі через Консультативну раду з праці, міграції та соціального захисту населення.

Документи, видані з метою реалізації цієї Угоди на території однієї сторони за встановленою формою, або їх завірені копії приймаються на території іншої сторони без легалізації (ст. 9).


2.3 Спадкові відносини фізичних осіб у міжнародному приватному праві


Основні колізійні норми в галузі спадкування закріплені в ст. Один тисячі двісті двадцять чотири частини третьої ГК РФ. Відносини з спадкоємства визначаються за правом країни, де спадкодавець мав останнє місце проживання. Спадкування нерухомого майна визначається за правом країни, де знаходиться це майно, а спадкування нерухомого майна, яке внесено до державного реєстру в Російській Федерації, - по російському праву. Здатність особи до складання і скасування заповіту, в тому числі щодо нерухомого майна, а також форма такого заповіту або акта його скасування визначаються за правом країни, де заповідач мав місце проживання в момент складання такого заповіту або акта. Однак заповіт або його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недотримання форми, якщо вона задовольняє вимогам права місця складання заповіту або акта його скасування лібпро вимогам російського права (п. 1,2).

Згідно з Угодою між Російською Федерацією і Республікою Польща правові відносини в галузі спадкування рухомого майна регулюються законодавством Договірної Сторони, громадянином якої був спадкодавець в момент смерті. Правові відносини в галузі успадкування нерухомого майна регулюються законодавством Договірної Сторони, на території якої знаходиться це майно. Питання про те, яке спадкове майно слід вважати рухомим, а яке нерухомим, вирішується відповідно до законодавства Договірної Сторони, на території якої знаходиться майно (ст. 39). Якщо відповідно до застосовного законодавства Договірної Сторони спадкоємцем є держава, то рухоме майно переходить у власність Договірної Сторони, громадянином якої був спадкодавець в момент смерті, а нерухоме майно переходить у власність Договірної Сторони, на території якої воно знаходиться (ст. 40).

Здатність складати або скасовувати заповіт, так само як і правові наслідки недоліків волевиявлення, визначається законодавством Договірної Сторони, громадянином якої був спадкодавець на момент складання або скасування заповіту. Форма складання або скасування заповіту визначається законодавством Договірної Сторони, громадянином якої був спадкодавець на момент складання або скасування заповіту. Однак досить дотримання законодавства Договірної Сторони, на території якої було складено або скасовано заповіт (ст. 41). З питань спадкування рухомого майна компетентні органи Договірної Сторони, громадянином якої був спадкодавець в момент смерті. З питань спадкування нерухомого майна компетентні органи Договірної Сторони, на території якої це майно знаходиться. Якщо все рухоме майно, що залишилося після смерті громадянина однієї Договірної Сторони, знаходиться на території іншої Договірної Сторони, то за клопотанням спадкоємця, якщо з цим згодні всі відомі спадкоємці, провадження по справі про успадкування веде орган цієї Договірної Сторони (ст. 42). Заповіт розкриває (оголошує) орган Договірної Сторони, на території якої знаходиться заповіт. Копія заповіту та протоколу про розтин (оголошенні) заповіти пересилається органу, компетентному вести справу про спадкування (ст. 43).

Згідно Мінської конвенції СНД громадяни кожної з договірних сторін можуть успадковувати на територіях інших договірних сторін майно або права за законом або за заповітом на рівних умовах і в тому ж обсязі, як і громадяни цієї Договірної Сторони (ст. 44). Право успадкування майна визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої спадкодавець мав останнє постійне місце проживання. Право успадкування нерухомого майна визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої знаходиться це майно (ст. 45). Якщо за законодавством Договірної Сторони, що підлягає застосуванню при спадкуванні, спадкоємцем є держава, то рухоме спадкове майно переходить Договірній Стороні, громадянином якої є спадкодавець у момент смерті, а нерухоме спадкове майно переходить Договірній Стороні, на території якої воно знаходиться (ст. 46).

Здатність особи до складання і скасування заповіту, а також форма заповіту і його скасування визначаються по праву тієї країни, де заповідач мав місце проживання в момент складання акта. Однак заповіт або його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недодержання форми,...


Назад | сторінка 7 з 11 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Організація договірної роботи Мітні органів та доля в ній юридичних служб
  • Реферат на тему: Сторони договору позики та його умови
  • Реферат на тему: Договір купівлі-продажу (характеристика, сторони, зміст, форма)
  • Реферат на тему: Сторони в цивільному процесі
  • Реферат на тему: Сторони в цивільному процесі