Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Міжнародний кредит: сутність, види і способи здійснення

Реферат Міжнародний кредит: сутність, види і способи здійснення





ify"> Як економічна категорія, міжнародний кредит виражає відносини між кредиторами-експортерами та позичальниками-імпортерами різних країн з приводу надання, використання та погашення кредиту.

У якості кредиторів і позичальників можуть виступати банки, фірми, державні установи, уряди, міжнародні та регіональні валютно-кредитні фінансові організації.

Міжнародний кредит відіграє роль сполучної ланки і передавального механізму, що впливають на зовнішньоекономічні відносини і, в кінцевому рахунку, на відтворення. Будучи продуктом зростання виробництва, міжнародний кредит одночасно є його необхідною умовою і каталізатором. Він сприяє інтернаціоналізації виробництва та обміну, утворенню та розвитку світового ринку.

Форми і види міжнародного кредиту можна класифікувати за кількома підставами, що характеризує окремі сторони кредитних відносин, зокрема: джерелами, призначенням, валюті позики, термінів, типу процентної ставки, пільговості, організаційно-правовими формами, кредитного забезпечення та іншим.

Міжнародний кредитний ринок являє собою сферу і форму організації руху кредитних ресурсів між країнами.

Складовими частинами світового кредитного ринку є ринки: євровалют, евродепозитов, єврокредитів, єврооблігацій.


2. Характеристика міжнародних фінансових і кредитних інститутів


.1 Міжнародний валютний фонд


Міжнародний валютний фонд, МВФ (англ. International Monetary Fund, IMF) - спеціалізована установа ООН, зі штаб-квартирою у Вашингтоні, США.

На Бреттон-Вудської конференції ООН з валютно-фінансових питань 22 липня 1944 була розроблена основа угоди (Хартія МВФ). Найбільш істотний внесок у розробку концепції МВФ внесли Джон Мейнард Кейнс, який очолював британську делегацію, і Гаррі Декстер Вайт - високопоставлений співробітник Міністерства фінансів США. Остаточний варіант угоди перші 22 держави підписали 27 грудня 1945 - офіційна дата створення МВФ [16].

МВФ розпочав свою діяльність 1 березня 1947 як частина Бреттон-Вудської системи. У цьому ж році Франція взяла перший кредит.

В даний час МВФ об'єднує 188 держав, а в його структурах працюють 2500 чоловік з 133 країн.

Основні функції МВФ:

сприяння міжнародній співпраці в грошовій політиці;

розширення світової торгівлі;

кредитування;

стабілізація грошових обмінних курсів;

консультування країн-дебіторів (боржників);

розробка стандартів міжнародної фінансової статистики;

збір і публікація міжнародної фінансової статистики.

Вищий керівний орган МВФ - Рада управляючих, у якому кожна країна-член представлена ??керівником і його заступником. Зазвичай це міністри фінансів або керівники центральних банків. У ведення Ради входить рішення ключових питань діяльності Фонду: внесення змін до Статті Угоди, прийом і виключення країн-членів, визначення і перегляд їх часток у капіталі, вибори виконавчих директорів. Управляючі збираються сесія зазвичай один раз на рік, але можуть проводити засідання, а також голосувати поштою в будь-який час.

Статутний капітал МВФ формується за рахунок внесків держав-членів, кожна з яких зазвичай виплачує приблизно 25% своєї квоти в СДР або у валюті інших членів, а інші 75% - у своїй національній валюті. Виходячи з розмірів квот розподіляються голоси між країнами-членами в керівних органах МВФ [16].

Виконавчу раду, яка визначає політику і відповідає за більшість рішень, складається з 24 виконавчих директорів. Директорів призначають вісім країн з найбільшими квотами у Фонді - Сполучені Штати, Японія, Німеччина, Франція, Сполучене Королівство, Китай, Росія і Саудівська Аравія. Решта 176 країн організовані в 16 груп, кожна з яких вибирає по виконавчому директору. Прикладом такої групи країн може слугувати об'єднання країн-колишніх середньоазіатських республік СРСР під керівництвом Швейцарії, яке отримало назву Гельветістан [3]. Часто групи формуються країнами зі схожими інтересами та звичайно з одного регіону, наприклад, франкомовні країни Африки.

У МВФ діє принцип зваженого кількості голосів: можливість країн-членів впливати на діяльність Фонду за допомогою голосування визначається їх часткою в його капіталі. Кожна держава має 250 базових голосів незалежно від величини його внеску в капітал і додатково по одному голосу за кожні 100 тис. СДР суми цього внеску.

Суттєву роль в організаційній структурі МВФ відіграє Міжнародний валютний і фінансовий комітет (МВФК). C 1974 до вересня...


Назад | сторінка 7 з 19 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Міжнародний валютний фонд, його діяльність і механізм кредитування
  • Реферат на тему: Міжнародний валютний фонд, його основні функції та напрямки діяльності
  • Реферат на тему: Міжнародний кредит і його форми
  • Реферат на тему: Міжнародний валютний фонд: напрямки його діяльності
  • Реферат на тему: Міжнародний кредит: сутність, види і форми