рської організації. Цей термін не може перевищувати загальні строки, встановлені для зовнішнього управління, більш ніж на 3 місяці. За певних обставин - стихійних лихах, епізоотій, інших вкрай несприятливих умовах, що викликали спад і погіршення фінансового стану сільськогосподарської організації, - терміни фінансового оздоровлення і зовнішнього управління можуть бути продовжені на один рік.
При продовженні терміну фінансового оздоровлення змінюється графік погашення заборгованості [21, c. 315-316].
Отже, конкурсне виробництво сільськогосподарських організацій підрозділяється на два етапи: досудовий етап - у формі реструктуризації боргів; судовий етап у формі спостереження, фінансового оздоровлення, зовнішнього управління. У статті 179 ФЗ «Про неспроможність (банкрутство)» закріплені особливості проведення спостереження, зовнішнього управління, фінансового оздоровлення.
. 2 Особливості продажу майна та майнових прав сільськогосподарських організацій
Чинне законодавство про неспроможність (банкрутство) визначає особливості продажу майна та майнових прав сільськогосподарських організацій.
При продажу майна та майнових прав боржника - сільськогосподарської організації арбітражний керуючий повинен виставити на продаж на торгах підприємство боржника. Оцінка майна боржника і продаж підприємства боржника здійснюються в порядку, встановленому Федеральним законом від 26.10.2002 №127-ФЗ «Про неспроможність (банкрутство)».
Переважне право придбання майна боржника мають особи, які займаються виробництвом та/або переробкою сільськогосподарської продукції і володіють земельною ділянкою, безпосередньо прилеглим до земельної ділянки боржника.
У разі відсутності таких осіб переважне право придбання майна, яке використовується в цілях сільськогосподарського виробництва та належить сільськогосподарської організації, визнаної банкрутом, за інших рівних умов принади?? ежит сільськогосподарським організаціям, селянським (фермерським) господарствам, розташованим у даній місцевості.
Арбітражний керуючий продає підприємство боржника чи майно боржника особі, має право їх переважного придбання, за ціною, визначеною на торгах. У разі якщо про намір скористатися переважним правом придбання заявили кілька осіб, підприємство боржника чи майно боржника продається за ціною, визначеною на торгах, особі, заява якої надійшла арбітражному керуючому першого [20, c. 40].
Сільськогосподарські організації та селянські (фермерські) господарства мають право заявити про своє бажання придбати майно та майнові права протягом одного місяця. Якщо вони не скористаються в зазначений термін своїм переважним правом, майно та майнові права боржника виставляються на торги в порядку, передбаченому ст. 111 Закону про банкрутство.
Таким чином, при продажу майна і майнових прав сільськогосподарської організації на перших торгах виставляється підприємство боржника. При продажу підприємства грошові зобов'язання і обов'язкові платежі боржника не включаються до складу підприємства, крім тих зобов'язань боржника не включаються до складу підприємства, крім тих зобов'язань боржника, які виникли після прийняття заяви про визнання боржника банкрутом і можу бути передані покупцеві підприємства. Складність процедури продажу майна сільськогосподарської організації в тому, що з одного боку, воно підлягає продажу з відкритих торгів, а з іншого боку, визначені особи, які мають переважне право на придбання майна.
3. Проблемні питання банкрутства сільськогосподарських організацій
. 1 Проблеми застосування норм про банкрутство сільськогосподарських організацій
Банкрутство сільськогосподарських організацій - особливо важлива проблема. Із загальної кількості таких підприємств, в даний час, 15 знаходиться в процедурах банкрутства, причому всі у процедурі конкурсного виробництва, яке, як правило, завершується повною ліквідацією підприємства, оскільки процедура банкрутства вводиться дуже пізно, в той момент, коли відновити платоспроможність не представляється можливим.
Якісний рівень підготовки арбітражних керуючих викликає серйозну заклопотаність, оскільки багато з них ніколи не працювали в сільському господарстві, не мають практичного досвіду роботи і не можуть якісно вирішувати поставлені завдання з виведення сільськогосподарських організацій зі стану банкрутства. Найгостріша проблема - відсутність у арбітражних керуючих спеціальних знань у сфері сільського господарства. Закон про банкрутство передбачає можливість встановлення кредитором (зборами кредиторів) або уповноваженим органом додаткових вимог до кандидатури арбітражного керуючого. Однак, як показує практика, не бул...