ваних модульних газових опалювальних апаратах. p> В§ Підвищення ефективності управління теплопостачанням, як великий технолого-економічною системою.
Як видно з представленої вище програми, передбачається розвиток усіх напрямків науково-технічного прогресу, починаючи зі стадії розвідки корисних копалин і їх видобутку і закінчуючи удосконаленням управління даною галуззю народного господарства, що розглядається як єдина технолого-економічна система.
Науково-технічна політика у сфері енергетики намічає:
- розробку якісно нових технологій, що забезпечують прискорене технічне переозброєння діючих і створення нових об'єктів енергетики, а також різке підвищення ефективності енерговикористання;
- підвищення надійності та ефективності систем транспорту різних видів енергії для забезпечення єдиних систем електроенергетики, газо-і вуглепостачання, нафто-і нафтопродуктозабезпечення;
- забезпечення безпеки діючих атомних станцій, створення технологічної бази для нового покоління реакторів на швидких нейтронах - основи великомасштабної ядерної енергетики, яка не має обмежень по паливу, відходам і режиму нерозповсюдження, а також ядерних енергетичних установок малої та середньої потужності;
- створення та організацію серійного виробництва енергозберігаючого обладнання і установок малої енергетики, в тому числі з використанням гідроенергетичних ресурсів, сонячної, вітрової, геотермальної енергії та інших поновлюваних джерел енергії;
- підвищення ефективності робіт з пошуку, розвідки та розробки родовищ паливно-енергетичних ресурсів з урахуванням екологічних вимог;
- глибоку переробку та комплексне використання паливно-енергетичних ресурсів;
- розробку технологій і технічних засобів для довгострокового сталого розвитку енергетики та забезпечення її екологічної та технічної аварійної безпеки, включаючи екологічно чисті вугільні електростанції, ефективні технології використання нових джерел енергії, традиційних і нетрадиційних (Газогідрати, важкі нафти і бітомінозние сланці, метан вугільних родовищ) ресурсів вуглеводневої сировини та ін;
- застосування стандартизації в якості інструменту раціонального використання палива та енергії на основі розробки (перегляду) державних стандартів, встановлюють вимоги до енергоємності та енергоспоживання;
- розвиток еталонної бази, що відповідає передовому науково-технічному рівню. p> Основні пріоритети науково-технічної політики - сприяння інноваціям; використання вітчизняних науково-технічних досягнень і виробничого потенціалу ВПК Росії; стимулювання розробки енергоефективного та екологічно чистого енергоустаткування; технічна реконструкція і модернізація діючих об'єктів ПЕК. <В
4. Роль НТП в вдосконаленні організації та розміщення продуктивних сил
Науково-технічний прогрес за рахунок розробки та впровадження нових технологій, зміни вимог до робочої сили (підвищення кваліфікації, скорочення її кількості за рахунок автоматизації виробництва), освоєння нових ресурсів створює передумови для вдосконалення організації та розміщення продуктивних сил.
Розглянемо вплив НТП на прикладі агропромислового комплексу.
Аж до 50-х років в російських колгоспах і радгоспах переважав примітивний ручну працю і мізерна, на рівні мінімальної фізіологічної достатності оплата праці. p> Починаючи з 60-х років були здійснені величезні вкладення в сільське господарство і агропромисловий комплекс. Однак практикував-шаяся в цьому секторі економіки модель господарювання не забезпечив належної віддачі від вкладених коштів. За даними Російської академії сільськогосподарських наук за тридцять років (1956 - 1985 рр..) Вкладення в сільське господарство випереджали в три рази приріст сільськогосподарської продукції. p> Сільське господарство розвивалося виключно екстенсивним шляхом. Систематично, нічим не виправдана освоювалися нові землі без створення відповідної інфраструктури. Парадоксально, але факт, одночасно порожніли цілі регіони в європейській частині, зокрема області обширного Центрального Нечорнозем'я. p> Екстенсивний метод господарювання завжди призводить до зниження ефективності виробництва. До того ж саме в сільському господарстві можливості екстенсивного розвитку вкрай обмежені. Адже основний засіб виробництва в сільському господарстві - це земля. Природна родючість ніколи не забезпечує населення сільськогосподарською ні в одній країні світу. p> Починаючи з середини 60-х років керівництво країни брало багато рішень з інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Однак вони не дали очікуваних результатів. Вкладені величезні кошти в сільське господарство не забезпечили пропорційного приросту продукції, а значить і ефективності. В результаті відбувалося неминуче при такій В«витратної моделіВ» інтенсифікації подорожчання сільськогосподарської продукції, погіршення всіх основних показників економічної ефективності. У підсумку вітчизняна, продукція сіл...