о) господарства грома-
 данам, які виходять зі складу цих підприємств;  
 вилучення (викуп) земель для державних, громадських та інших 
 потреб, а також з метою надання їх громадянам. 
  Багато з перелічених у ст. 39 Земельного кодексу підстав 
 припинення права на землю носять умовний характер, тобто прекраще-
 ня права може мати місце, але якщо умова відпадає, то припиняти 
 право на землю не можна. Наприклад, підставою для припинення прав на 
 землю є використання землі не за цільовим призначенням. Якщо 
 ж власник або користувач розпочав використання земель-
 ного ділянки за цільовим призначенням, то питання про припинення прав на 
 Ця ділянка відпадає. Від деяких підстав припинення прав на 
 землю можна цілком відмовитися і передбачити інші заходи воздейст-
 вія щодо власників землі. Мова йде про такі підставах, як 
 ірраціональне використання землі; використання ділянки способу-
 wh, що приводять до зниження родючості грунтів, погіршення екологічної-
 ки обстановки; систематична несплата земельного податку; неис-
 користування протягом певного періоду ділянки. 
 
 6. Охорона навколишнього природного середовища 
 у зв'язку з використанням землі. 
   У ланцюзі екологічних відносин визначальне місце занімар 
 земля. За твердженням великого російського грунтознавця В.В. Докучаєв; ^ 
 грунтовий шар землі є відображенням природи. Погіршення якос ^ 
 ства грунтів - свідоцтво загального екологічного погіршення. Інакше 
 кажучи, всі природні об'єкти взаємопов'язані, але цементуючим зве-
 ном в цьому взаємозв'язку є земля. 
				
				
				
				
			  Земельне законодавство приділяє охороні земель особливу ува-
 ня. Згідно зі ст. 101 ЗК РРФСР 1991 р. на власників землі, зем-
 лепользователей та орендарів покладаються обов'язки здійснювати 
 раціональну організацію території, відновлювати і підвищувати 
 родючість грунтів, і навіть інших корисних властивостей землі; проводити ме-
 ропріятія щодо захисту земель від водної та вітрової ерозії, забруднення 
 від інших процесів руйнування; здійснювати захист від зараження 
 сільськогосподарських угідь та інших земель шкідниками та хворобами 
 рослин і т.д. Загальновідомо, що від правильної організації терито-
 рії залежить якість використання землі. Раціональна організація 
 території забезпечується шляхом проведення внутрішньогосподарського 
 землеустрою в сільськогосподарських підприємствах (ст. 112,114 ЗК 
 РРФСР 1991 р.). Вона здійснюється за рахунок бюджету, з фондів від 
 плати за землю та з коштів самих землевласників. 
  Важливе значення має боротьба з водної та вітрової ерозією грунтів. 
 З цього питання приймалося чимало спеціальних нормативних 
 актів, серед яких слід особливо виділити Федеральну цільову 
 програму стабілізації та розвитку агропромислового виробництва 
 в Російській Федерації на 1996-2000 рр.. Вона передбачає пере-
 хід на системи землеробства нового покоління (ландшафтні та інші), 
 технології обробітку сільськогосподарських культур, забезпечую-
 щие запобігання деградації та ерозії грунтів, екологічну збалансова-
 сірованіе і безпека застосування мінеральних добрив і хі-
 мических засобів захисту рослин. 
  У разі неможливості найближчим часом відновити плодоро-
 Дие грунтів деградованих сільськогосподарських угідь, земель, за-
 забруднених хімічними та радіоактивними речовинами понад допус-
 Тімою концентрації, а також карантинними шкідниками і хворобами 
 рослин передбачається консервація земель (тобто припинення на 
 них всякої господарської діяльності). Величезний збиток землі нано-
 сится внаслідок забруднення грунтів різними хімічними, бактери-
 альних, паразитарно-бактеріальними та радіоактивними речовинами. 
 Шкода землі можуть заподіяти звичайні мінеральних добрив у разі 
 порушення технології їх застосування. Особливу небезпеку становлять 
 хімічні засоби боротьби з бур'янами, шкідниками і хвороб 
 сільгоспкультур і т.д. Згідно зі ст. 102 Земельною кодексу .1991 р., в> № 
 Тереса охорони здоров'я людини, навколишнього середовища і для оцінки з 
 стояння грунтів встановлюються нормативи гранично допустимих концентрацій шкідливих хімічних, бактеріальних, паразитарних-бактери-
 льних і радіоактивних речовин у грунті. Перелік цих шкідливих ве-
 йств вельми широкий. 
  Мінеральні добрива, засоби боротьби з бур'янами, шкідника-
 "Ц і хворобами сільськогосподарських культур, регулятори росту рас-
 теній повинні застосовуватися з дотриманням науково обгрунтованої техно-
 логії з метою забезпечення правильного позитивного ефекту, з ура-
 , Ді можливих негативних наслідків. Перелік хімічних і 
 біологічних засобів боротьби з шкідниками, хворобами рослин, со-
 рнякамі, регуляторами росту рослин, дозволених для застосування в 
 сільськом...